Вимоги до подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

 

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче:

  • Рукопис, що подається, раніше не був опублікований і не надсилався до розгляду в інші видання (якщо дана вимога не дотримана, у коментарях для редактора потрібно надати інформацію та необхідні пояснення).
  • Мова рукопису – українська або англійська.
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, шрифт – Times New Roman, кегль – 10 пт (Назва статті – 14 пт), вирівнювання по ширині, без переносів; інтервал – 1,0; абзацний відступ – 0,63 см; поля: верхнє – 2,5 см; нижнє – 3,5 см; праве – 1,5 см; ліве – 3,0 см.
  • Обсяг статті разом із анотаціями, ключовими словами, списком використаних джерел, малюнками, додатками тощо – не більше 12 сторінок формату А4.
  • Можливість публікації тестів статей, що перевищують встановлений ліміт, обговорюється індивідуально з редакцією.
  • До рукопису статті автор(и) подають наступний пакет документів:

1)   ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ у форматі: ПІП, науковий ступінь, вчене звання, посада, афіліація, ідентифікатор ROR, ідентифікатор ORCID, e-mail (автора для листування). Можливо вказати додаткові канали зв’язку. Всі дані подаються без скорочень, двома мовами з активними посиланнями.

2)   АВТОРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ.

3)   ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК  Увага! Експертний висновок — це документ про відсутність секретної інформації, а не наукова рецензія на роботу.

  • Текст статті повинен містити ідентифікатор УДК.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL кольором тексту без підкреслень, а кожна наукова стаття містить активне посилання DOI (https://doi.org/1108/ACMM-12-2013-1338)
  • Авторські акценти виділені жирним шрифтом або курсивом (без підкреслень). Усі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документу).
  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у підрозділі «Вимоги до подання» розділу "Про нас" (Керівництво для авторів).

В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання

 

Керівництво для авторів

Вимоги до рукописів статей

До друку приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.
Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат та посилань.
Обсяг статті – 6…12 сторінок (включаючи анотації та посилання).
Назва файлу зі статтею повинна складатися з прізвища автора, з яким ведеться листування (наприклад, Nosachova.doc).

 

Загальні вимоги

Поля документу: верхнє – 2,5 см; нижнє – 3,5 см; праве – 1,5 см; ліве – 3,0 см.

Шрифт – Times New Roman, кегль – 10 пунктів (крім заголовка), міжрядковий інтервал – одинарний, вирівнювання – за шириною, абзацний відступ – 0,63 см.

Переноси не застосовуються.

 

Обов’язкові елементи публікації:

Номер УДК друкують у лівому верхньому кутку без абзацного відступу. Далі, пропустивши рядок, напівжирним шрифтом друкують прізвища та ініціали авторів,  вирівнювання – по центру. Зірочкою позначають автора, з яким ведеться листування.

Наступний рядок – назва організації (без скорочень, напівжирним шрифтом,  вирівнювання – по центру).

Заголовок статті друкують, пропустивши рядок після назви організації, прописними літерами напівжирним шрифтом, кегль 14 пунктів, вирівнювання – по центру. Переноси слів не допускаються. Якщо заголовок перевищує один рядок, то перехід на другий виконують із застосуванням комбінації клавіш Shift+Enter.

Після назви, пропустивши рядок, курсивом, без абзацного відступу, наводять анотацію (рекомендований обсяг – 800…1200 символів із пробілами);
Пропустивши рядок, напівжирним курсивом друкують словосполучення «Ключові слова:», після якого наводять  5...10 ключових слів курсивом мовою статті.

 

Вимоги, що стосуються анотацій

Анотація включає характеристику основної теми, проблеми, об’єкта, мети роботи та її результати. У ній указують, що нового містить у собі подане дослідження порівняно з іншими, спорідненими за тематикою і цільовим призначенням.
Розрізняють звичайні та розширені анотації.

Якщо стаття є україномовною, вона супроводжується розширеною анотацією на англійській мові обсягом не менше 1800 знаків (без урахування транслітерації імен та прізвищ авторів, перекладу назви статті та ключових слів). Англомовні статті супроводжується розширеної анотацією українською мовою згідно з вимогами МОН України (згідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України). 

Анотації на мові публікації можуть бути скороченими, але мають містити не менше ніж 800–900 друкованих знаків із пробілами.

Скорочена анотація подається перед текстом статті, а розширена – після викладення основного матеріалу та Списку використаної літератури.

 

Структура анотацій

Розширена анотація в загальному вигляді повинна мати таку структуру: ім’я, по батькові та прізвище автора (усіх авторів, через кому), назва статті, текст анотації, ключові слова.

Ім’я та прізвище автора (авторів) наводять у тій формі, як це вказано у паспорті. За відсутності в паспорті англомовного написання використовують правила транслітерації, наведені в таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею в таблиці.

Текст розширеної анотації повинен містити наступну інформацію про статтю (як структурні елементи анотації  ці текстові блоки спеціально не виокремлюються):
1)     предмет, тему, мету роботи;

2)     метод чи методологію дослідження, відомості, що свідчать про актуальність та наукову новизну роботи;

3)     основні результати дослідження;

4)     галузь застосування, практичне значення роботи;

5)     висновки.

Виклад тексту анотації. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним, інформативним, змістовним, структурованим.

У тексті слід уживати синтаксичні конструкції, притаманні мові наукових і технічних документів, уникати складних граматичних конструкцій; застосовувати стандартизовану термінологію. Необхідно дотримуватися єдності термінології в межах анотації.

Скорочення та умовні позначення, крім загальновживаних у наукових і технічних текстах, застосовують у виняткових випадках або дають їх визначення при першому вживанні.

У тексті анотацій слід уникати слів автор, стаття і т. п., доцільно застосовувати безособову форму викладення, використовувати слова досліджено, розглянуто, доведено, визначено й т. п.

Якість анотацій. Відповідальність за якість підготовки анотацій покладається на авторів. У випадку, коли анотації підготовлено із грубими порушеннями встановлених вимог, публікацію результатів дослідження може бути затримано редколегією до усунення автором допущених порушень.

Ключові слова. Наприкінці кожної анотації наводяться ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображати основний зміст наукової роботи; вони мають бути конкретними у своїй предметній області, змістовними та унікальними. Кількість ключових слів становить від 5 до 10. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.

 

СТРУКТУРА СТАТТІ

Структура тексту оригінальної статті як теоретико-практичного дослідження має містити такі елементи, назви яких виділяють на початку жирним шрифтом:

Постановка проблеми – постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
Аналіз попередніх досліджень – аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення цієї проблеми і на які спирається автор (рекомендована кількість посилань на літературні джерела – 8...12), із обов’язковим виділенням нерозв’язаних раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття; простий перелік прізвищ науковців не допускається;

у тексті елемента рекомендовано використовувати наступне формулювання: невирішеною частиною наукової проблеми є...);

Мета дослідження – формулювання мети, цілей статті (постановка завдання); метою дослідження не може бути дослідження саме по собі, має бути вказано на досягнення певного наукового результату, який буде отримано в процесі дослідження; бажано також приділити увагу висвітленню наукової новизни дослідження.

Методика виконання роботи має розкривати методичні особливості дослідження та містити детальний опис етапів дослідження, використаного інструментарію та обґрунтування обраних підходів. Це має забезпечити можливість відтворення результатів іншими вченими та підтвердити валідність отриманих даних. Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню специфічних методів, що дозволяють мінімізувати суб’єктивність та забезпечити високу достовірність висновків.

Виклад основного матеріалу – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
Стаття має завершуватися двома окремими та обов’язковими структурними елементами:

Висновки — концентрований підсумок проведеного дослідження. Вони мають містити чіткі відповіді на кожне із поставлених завдань та відображати ступінь досягнення мети. Важливо, щоб висновки не дублювали анотацію чи основний текст, а представляли авторську інтерпретацію результатів, підкреслюючи їхню відповідність проголошеній науковій новизні.

Перспективи подальших досліджень — стислий виклад векторів майбутніх наукових пошуків у межах обраної проблематики. Тут слід окреслити невирішені аспекти питання, нові гіпотези або практичні напрямки, що виникли в процесі роботи, вказуючи на розвиток теми в ширшому науковому контексті.

 

Статті, оформлені без виділення обов’язкових елементів, редакція повертає авторам для доопрацювання.

 

Експериментальне дослідження може містити інші елементи замість Викладу основного матеріалу, наприклад: Результати досліджень та Обговорення результатів.

 

Таблиці

Таблицю розташовують після першого згадування або на наступній сторінці. Назву таблиці вказують перед таблицею, через тире після її номера напівжирним шрифтом без крапки в кінці, вирівнювання – по центру.
Максимальна ширина таблиці 15,9 см. Якщо таблиця продовжується на наступній сторінці, над її наступною частиною праворуч пишуть слова "Продовження таблиці …." із зазначенням її номера. При цьому назву таблиці не повторюють, а обов’язково дублюють лише рядок із заголовками стовпців (шапку таблиці) або їх порядкову нумерацію.

 

Формули

Використовується стандартний редактор формул MathType. Формули зручно записувати в таблицях які містять 2 колонки. В першій колонці записується формула. В другій вказується номер формули. Формули центрують, використовуючи стиль «Формула», та обов’язково нумерують. Номери формул вказують у круглих дужках. Центрування формул і вирівнювання їхніх номерів здійснюється за правим берегом сторінки.

 

Рисунки

Рисунки, діаграми і графіки створюють у 2 варіантах: градації сірого та в кольоровому форматі (за потреби).

Рисунки нумерують і підписують у центрі рядка напівжирним шрифтом без крапки. Напис розміщують під рисунком.  Розшифровку позначень виконують перед назвою рисунка курсивом.

Підрисункові підписи, номери й назви сканованих рисунків виконують лише у редакторі Microsoft Word (а не в графічному редакторі разом із рисунком).

Обтікання широких рисунків текстом виконують знизу і зверху через «Формат рисунка», рамки навколо рисунків не допускаються.

 

Список використаної літератури (References) формується за наступним стандартом:

 

Керівництво з оформлення списку літератури

Стиль цитування журналу базується на стандарті Vancouver та є його модифікованою версією з уніфікованою пунктуацією та розширеним набором типів джерел.

 

Основні правила:

  • Система цитування: Нумераційна (Modified Vancouver). Джерела нумеруються за порядком згадування їх у тексті.
  • У тексті: Використовують цифри у квадратних дужках: [1], [3,5], [7–10].
  • Автори: Спочатку вказується прізвище, далі ініціали автора(ів) без крапок. Якщо авторів більше 6, вказують перших 6, а далі — «et al.».
  • Пунктуація: Крапки після ініціалів авторів не ставляться. Назви видань (журналів, книг, патентів) виділяються курсивом. Пробіли навколо основних структурних розділових знаків у бібліографічному описі (навколо крапки з комою, двокрапки або дужок) не використовуються.
  • Назви журналів: Використовуються повні назви журналів (без скорочень). Після назви журналу ставиться крапка. Прохання використовувати лише офіційні перевірені назви видань.
  • Формат вихідних даних: Рік;Том(Номер):Сторінки.
    • після року — крапка з комою;
    • після тому(номера) — двокрапка:
    • сторінки подаються повністю: 105–112.
  • Особливості цитування: Для джерел, написаних на будь-якій мові, окрім англійської, в кінці статті в круглих дужках вказується мова написання: (In Ukrainian) або (In Bulgarian), а назва статті вказується в двох варіантах: перекладена на англійську мову та у вигляді транслітерації (у квадратних дужках).
  • Транслітерація: Для транслітерації рекомендується використовувати сервіс https://translit.kh.ua/?passport (стандарт Паспортний КМУ 2010).
  • Індекс DOI: Обов’язково зазначається за його наявності у форматі https://doi.org/xxxxx з активним посиланням. Після DOI ІD крапка не ставиться.

Повнота бібліографічних даних — обов’язкова!

 

Приклади оформлення пристатейної бібліографії:

  1. Стаття в журналі:

Shevchenko VO, Petrenko AM. Advanced Oxidation Processes for Industrial Wastewater. Journal of Chemical Engineering. 2023;12(4):105–112. https://doi.org/xxxxx

  1. Стаття кирилицею (Транслітерація + Переклад):

Bondarenko OV. Resource-saving in chemical industry. [Resursozberezhennia u khimichnii promyslovosti].  Chemical  Engineering  and  Ecology. 2022;15(2):22–29. https://doi.org/xxxxx (In Ukrainian)

  1. Книга:

Strunk JW, White EB. The Elements of Style. 4th ed. New York: Longman; 2000.

  1. Матеріали конференцій:

Melnyk IV. Energy-saving technologies. In: Proceedings of the 5th International Conference on Chemical Technology. 2023 May 15–17; Lviv, Ukraine. Lviv: Lviv Polytechnic; 2023:42–5.

  1. Патент:

Shevchenko VO, Petrenko AM. Method for purifying industrial wastewater. UA Patent 123456; 2023 Feb 10.

  1. Державний стандарт (ДСТУ):

DSTU 4462.3.01:2006. Nature protection. Waste management. [Okhorona pryrody. Povodzhennia z vidkhodamy]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy; 2006. (In Ukrainian)

  1. Програмні засоби та Веб-ресурси:

Smith J. Wastewater Process Simulation Tool. Version 2.1 [software]. Zenodo; 2022. https://doi.org/xxxxx

International Energy Agency. World Energy Outlook 2023. Available from: www.iea.org 2023 [accessed 2024 Jan 10].

 

Відомості про авторів

Відомості про авторів подаються окремим файлом (Nosachova_Authors.doc) ДВОМА МОВАМИ без скорочень. Для іноземних авторів надання інформації українською мовою не є обов’язковим.
У відомостях про авторів зазначають електронну пошту як мінімум для одного з авторів, якого визначають інші автори як контактну особу, а в разі подання одноосібної статті автор зазначає свою електронну пошту; такі відомості підлягають опублікуванню.

Відомостями про авторів є:

  • прізвище, ім’я, по батькові, (повністю);
  • науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
  • посада;
  • місце роботи (організація повністю), назва підрозділу (кафедра, лабораторія, відділ і т. п.), ідентифікатор ROR;
  • ідентифікатор ORCID;
  • e-mail автора-контактної особи.

Ці елементи повторюють для кожного автора (e-mail – мінімум для однієї особи):

 

З метою індексації публікацій у міжнародних наукометричних базах даних до наведеної інформації додають:

―      назву статті англійською мовою;

―      назву статті у англійській транслітерації (рекомендується використовувати сайт Транслітерація онлайн — англійська ↔ українська (КМУ №55)).

Цю інформацію подають після розширеної анотації.

 

Всі підготовані файли: Статтю з анотаціями, Відомості про авторів, скан-копію Експертного висновку та Авторську декларацію подають разом через сайт журналу.

Відповідальність за достовірність поданої інформації, наведених цитат, оформлення списку використаних джерел покладається на авторів.
Редколегія залишає за собою право відхиляти подані для публікації рукописи, які не відповідають цілям видання, вимогам Міністерства освіти і науки України,  містять плагіат, а також повертати матеріали авторам для виправлення виявлених помилок і доопрацювання, скорочувати та редагувати надані тексти.

 

Вимоги до відеоматеріалів

Особливістю електронної версії видання є можливість долучення до статті відеофайлів із візуалізацією процесів, що описуються в науковій роботі. Для забезпечення якісного відображення матеріалів автори мають дотримуватися таких вимог:

  1. Формати та розміщення:
  • Для розділу «Анотація» (Preview):короткі анімовані зображення у форматі * .gif (розміром до 5 МБ). Це дозволяє читачеві миттєво ознайомитися з динамікою процесу безпосередньо на сторінці перегляду метаданих.
  • Для розділу «Зміст» (Full Video):повноформатні відео у форматі .mp4 або .avi (розміром до 20 МБ). Доступ до відео здійснюється через кнопку «ВІДЕО», розташовану поруч із назвою статті. Повнорозмірні відеофайли попередньо розміщуються на офіційному YouTube-каналі видання (або надаються редакції для завантаження).
  1. Технічні та мовні вимоги:
  • Мова оформлення:Усі текстові пояснення, титри та підписи всередині відеофайлів мають бути виконані виключно англійською мовою.
  • Змістовна відповідність:Відеоматеріали повинні чітко відповідати темі дослідження, бути логічно пов’язаними з текстом статті та доповнювати її результати.
  • Процедура подання:Відеофайли подаються одночасно з рукописом статті через електронну систему редакції.

 

 

АВТОРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ

Авторська декларація — це обов’язковий супровідний документ, що подається разом із рукописом статті. Вона є юридичним та етичним підтвердженням того, що автори діють у межах міжнародних стандартів наукових публікацій.

Навіщо вона потрібна?

Декларація фіксує ключові зобов’язання авторів та редакції, зокрема:

  • Гарантія оригінальності:Підтверджує, що стаття не є плагіатом і не подана одночасно в інші видання.
  • Розподіл авторських прав:Визначає умови ліцензії (CC BY 4.0), за якими робота буде розповсюджуватися після публікації.
  • Прозорість внеску:Чітко окреслює роль кожного співавтора в дослідженні (згідно з таксономією CRediT).
  • Захист даних та етика:Надає згоду на обробку персональних даних для індексації в наукометричних базах та засвідчує відсутність конфлікту інтересів.
  • Правова безпека:Містить підтвердження про наявність експертного висновку щодо відсутності інформації з обмеженим доступом.

Як подати?

Автори повинні завантажити бланк ДЕКЛАРАЦІЇ, заповнити всі необхідні поля, підписати його (усіма співавторами або автором для листування від імені колективу) та надіслати скан-копію разом із рукописом статті.

 

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО НАДАННЯ ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ

Що це за документ?

Експертний висновок про можливість відкритого опублікування підтверджує, що в поданих матеріалах не міститься відомостей, що становлять державну таємницю, та службової інформації з обмеженим доступом.

Хто має надати цей висновок?

Висновок готується за основним місцем роботи або навчання автора (співавторів). Якщо автори представляють різні установи, висновок надається установою, де виконувалось дослідження, або кожним автором окремо.

Алгоритм дій для автора:

  1. Зверніться до відповідальної особи: Зазвичай це науковий відділ, секретна частина або спеціальна комісія вашого Університету/НДІ.
  2. Підготовка бланка: Скористайтеся стандартним бланком вашої установи або наведеним ШАБЛОНОМ.
  3. Оформлення: Висновок має містити назву статті, ПІБ авторів, бути завірений підписами членів експертної комісії та гербовою печаткою установи.
  4. Подання до редакції: До редакційного пакету документів додається скан-копія оригіналу висновку у форматі PDF. Оригінал Експертного висновку надсилається поштою на адресу редакції або подається автором особисто (за попереднім узгодженням).

Важливі зауваження:

  • Для авторів із закордонних установ (крім країн, де діють аналогічні правила) надання такого висновку не є обов'язковим, якщо це не передбачено законодавством їхньої країни.
  • Дата на висновку має бути актуальною (не пізніше дати подання статті).