Пусковий режим апарата зануреного горіння
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.52167Ключові слова:
апарат зануреного горіння, пусковий режим, випарюванняАнотація
Розглянуто керування пусковим режимом апарата зануреного горіння, призначеного для упарювання розчинів до високих концентрацій. Одержано залежність, що дозволяє проаналізувати витрати палива в пусковому й робочому режимах ще на етапі конструювання апарата.
Посилання
Удыма П. Г. Аппараты с погружными горелками / П. Г. Удыма. – М. : Машиностроение, 1973. – 272 с.
Алабовский А. Н. Выпарные аппараты погружного горения / А. Н. Алабовский. – К. : Вища шк., 1980. – 120 с.
Справочник по автоматизации целлюлозно-бумажных предприятий / Э. В. Цешковский, Н. С. Пиргач,
Г. Д. Ерашкин и др. – М. : Лесн. пром-ть, 1989. – 368 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Кваско, М. З., & Жураковський, Я. Ю. (2014). Пусковий режим апарата зануреного горіння. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 89–92. https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.52167
Номер
Розділ
АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).