Подрібнювачі будівельних відходів (класифікація та огляд конструкцій) (укр.)
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2026.354343Ключові слова:
техногенна безпека, будівельні відходи, відходи від руйнувань, утилізація відходів, подрібнювачі, класифікація, патентна документаціяАнотація
Будівельна галузь є джерелом утворення до половини побутових відходів у світі, тому в контексті циркулярної економіки будівельні відходи, й насамперед відходи від руйнувань, спричинені активними бойовими діями, терористичними актами й диверсіями, мають розглядатися як потенційний ресурс вторинної сировини. Основними компонентами будівельних відходів є бетон, цегла, облицювальна плитка, черепиця й кераміка, деревина, скло, полімерні й бітумні матеріали, метали, кабелі, ґрунт та каміння, дорожній баласт (щебінь), ізоляційні матеріали, а також будівельні матеріали та продукція на основі гіпсу. Натепер найбільш ефективними методами утилізації будівельних відходів є їх використання у будівництві та промисловості будівельних матеріалів з мінімальною зміною фізико-хімічних властивостей і мінімізацією утворення нових відходів. У цьому разі однією з основних операцій з оброблення будівельних відходів є їх розділення на дрібніші фрагменти, зокрема процеси дроблення й подрібнення. Аналіз конструктивно-технологічного оформлення цих процесів показує, що крім традиційного стаціонарного спеціалізованого подрібнювального обладнання наразі широко впроваджуються мобільні універсальні подрібнювачі, насамперед фрезерно-роздавлювального-розривного типу – шредери, які дають змогу ефективно обробляти відходи різної природи (як на мінеральній, так і природній та синтетичній основі). Також набувають поширення комбіновані подрібнювальні установки. При цьому, незважаючи на значну кількість розроблених типів і розмірів подрібнювальне обладнання продовжує удосконалюватися.
Посилання
Bonifazi G., Grosso C., Palmieri R., Serranti S. Current trends and challenges in construction and demolition waste recycling // Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. 2025. Vol. 53. Article 101032. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2025.101032.
Порядок управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р., № 1073. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-2022-п#text (Дата звернення: 07.01.2026).
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Міндовкілля: Відходи руйнації в Україні вже можна порівняти з кількістю твердих побутових відходів, що в середньому утворюються в країні за рік. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillia-vidkhody-ruinatsii-v-ukraini-vzhe-mozhna-porivniaty-z-kilkistiu-tverdykh-pobutovykh-vidkhodiv-shcho-v-serednomu-utvoriuiutsia-v-kraini-za-rik (Дата звернення: 07.01.2026).
Statista: Estimated total war damage value in Ukraine from February 24, 2022 to December 31, 2024, by sector (in billion U.S. dollars). URL: https://www.statista.com/statistics/1303344/ukraine-infrastructure-war-damage/ (Дата звернення: 07.01.2026).
Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80#Text (Дата звернення: 07.01.2026).
Мікульонок І. О. Технологія перероблення полімерів. 5-те вид., перероб. та допов. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікор¬ського, 2025. 314 c. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/74268.
Мікульонок І. О. Механічні, гідромеханічні і масообмінні процеси та обладнання хімічної технології. Київ: НТУУ «КПІ», 2014. 340 с. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38169.
Мікульонок І. О. Механічні процеси та обладнання виробництва полімерних і будівельних матеріалів і виробів. 5-те вид., перероб. та допов. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікор¬ського, 2025. 102 c. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/74513.
Mikulionok I. O. Classification of Roll Grinders for Lumpy and Bulk Materials (Survey of Patents) // Chemical and Petroleum Engineering. 2021. Vol. 56, № 11–12. P. 951–957. DOI: https://doi.org/10.1007/s10556-021-00867-3.
Мікульонок І. О., Карвацький А. Я., Лелека С. В., Іваненко О. І. Валкові дробарки і млини (Огляд конструкцій) // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» : сер. «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження». 2022. № 1(21). С. 30–43. DOI: 10.20535/2617-9741.1.2022.254157.
Mikulionok I. O. Classification of the Tumbling Bodies of Rattlers (Tumbling Barrels) (Survey of Patents) // Chemical and Petroleum Engineering. 2022. Vol. 57, № 9–10. P. 885–892. DOI: https://doi.org/10.1007/s10556-022-01021-3.
Мікульонок І. О., Карвацький А. Я., Лелека С. В., Іваненко О. І. Подрібнювальні тіла барабанних млинів і дробарок (Огляд конструкцій) // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» : сер. «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження». 2022. № 2(21). С. 9–21. DOI: 10.20535/2617-9741.2.2022.260339.
Mikulionok I. Classification and analysis of polymer and rubber waste shredder designs // Праці Таврійського державно¬го агротехнологічного університету. Технічні науки. 2023. Вип. 23, № 1. С. 41–62. DOI: 10.31388/2078-0877-2023-23-1-41-62.
"Думали нас відселяти, але так нічого й не вирішили": як живуть кияни у зруйнованих російськими атаками будинках. URL: https://suspilne.media/kyiv/1151864-dumali-nas-vidselati-ale-tak-i-nicogo-ne-virisili-ak-zivut-kiani-u-zrujnovanih-rosijskimi-atakami-budinkah/ (Дата звернення: 07.01.2026).
Nautiyal H., Shree V., Khurana S., Kumar N., Varun. Recycling Potential of Building Materials: A Review / In: Muthu S. S. (ed.). Environmental Implications of Recycling and Recycled Products. Singapore : Springer, 2015. P. 31–50. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-287-643-0_2.
Müller A., Martins I. Recycling of Building Materials: Generation - Processing - Utilization. Wiesbaden : Springer Vieweg Wiesbaden, 2022. 356 p. DOII: https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-658-34609-6.
Lu W., Chen J., Xue F. Using computer vision to recognize composition of construction waste mixtures: A semantic segmentation approach // Resources, Conservation and Recycling. 2022. Vol. 178. Article 106022. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2021.106022.
Dong Z., Chen J., Lu W. Computer vision to recognize construction waste compositions: A novel boundary-aware transformer (BAT) model // Journal of Environmental Management. 2022. Vol. 305. Article 114405. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.114405.
Baek C. R., Kim H. D., Jang Y.-C. Exploring glass recycling: Trends, technologies, and future trajectories // Environmental Engineering Research. 2025. Vol. 30, № 3. Article 240241. DOI: https://doi.org/10.4491/eer.2024.241.
Mikulyonok I. O. Equipment for preparing and continuous molding of thermoplastic composites // Chemical and Petroleum Engineering. 2013. Vol. 48, N 11–12. P. 658–661. DOI: 10.1007/s10556-013-9676-x.
Rauwendaal C. Polymer extrusion. 5th ed. Munich : Carl Hanser Verlag GmbH & Co. KG, 2014. 950 p. – URL: https://doi.org/10.3139/9781569905395.
Mikulionok I. O. Classification of Processes and Equipment for Manufacture of Continuous Products from Thermoplastic Materials // Chemical and Petroleum Engineering. 2015. Vol. 51, № 1–2. P. 14–19. DOI: 10.1007/s10556-015-9990-6.
Mikulionok I., Gavva O., Kryvoplias-Volodina L. Modeling the process of polymer processing in twin-screw extruders // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2018. № 4/5 (94). P. 35–44. DOI: 10.15587/1729-4061.2018.139886.
Vlachopoulos J., Polychronopoulos N. D. Understanding Rheology and Technology of Polymer Extrusion. Dundas (ON, Canada) : Polydynamics Inc, 2019. 337 p. URL: http://www.mie.uth.gr/ekp_yliko/Rheo_Tech_Book_Part_A.pdf.
Aadal H., Rad K. G., Fard A. B., Sabet P. G. P., Harirchian E. Implementing 3R Concept in Construction Waste Management at Construction Site // Journal of Applied Environmental and Biological Sciences. 2013. Vol. 3, № 10. P. 160–166. URL: https://www.researchgate.net/publication/264232510.
Purchase C. K., Al Zulayq D. M., O’Brien B. T.. Kowalewski M. J., Berenjian A., Tarighaleslami A. H., Seifan M. Circular Economy of Construction and Demolition Waste: A Literature Review on Lessons, Challenges, and Benefits // Materials. 2022. Vol. 15, № 1. Article 76. DOI: https://doi.org/10.3390/ma15010076.
Papamichael I., Voukkali I., Loizia P., Zorpas A. A. Construction and demolition waste framework of circular economy: A mini review // Waste Management & Research. 2023. Vol. 41, № 12. P. 1728–1740. DOI: https://doi.org/10.1177/0734242X231190804.
Gherman I.-E., Lakatos E.-S., Clinci S. D., Lungu F., Constandoiu V. V., Cioca L. I., Rada E. C. Circularity Outlines in the Construction and Demolition Waste Management: A Literature Review // Recycling. 2023. Vol. 8, № 5. Article 69. DOI: https://doi.org/10.3390/recycling8050069.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ігор Олегович Мікульонок, Денис Григорович Швачко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
