Оцінка ефективності амідомісного інгібітора корозії в мінералізованих водно-нафтових середовищах (англ.)

Автор(и)

  • Микола Миколайович Космина Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна image/svg+xml https://orcid.org/0009-0004-9692-3930
  • Юлія Вікторівна Носачова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0001-6431-7128

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.4.2025.348834

Ключові слова:

водно-нафтові середовища, корозія, інгібітор, температура, рН, ресурсоефективність, замкнуті системи водокористування

Анотація

В даній роботі було детально досліджено ефективність інгібування корозійних процесів у мінералізованих водно-нафтових середовищах при використанні інгібітора тіосечовина. Актуальність дослідження обумовлена тим, що обладнання нафтогазової промисловості постійно працює в агресивних умовах, де присутні солі, кисень, сірководень, зміни температури та рН, що в комплексі значно прискорює руйнування металевих конструкцій. Використання ефективних і доступних інгібіторів корозії дозволяє подовжити експлуатаційний строк обладнання, знизити витрати на ремонт і технічне обслуговування, а також підвищити безпеку промислових процесів.

У дослідженні визначення ефективності інгібування та швидкості протікання корозії проводилося за допомогою масометричного методу. Цей метод, заснований на вимірюванні втрати маси металу після перебування у корозійному середовищі протягом певного періоду, дозволяє безпосередньо оцінити рівень захисної дії інгібітора. Дослідні зразки сталі піддавалися впливу середовищ з різною концентрацією хлориду натрію (NaCl), змінними показниками рН та температурою. Такий підхід відтворює умови, максимально наближені до експлуатаційних у свердловинах та трубопровідних системах.

За результатами проведених експериментів встановлено, що найефективніше інгібітор тіосечовина проявив себе у середовищі з концентрацією NaCl 3 % і 10 % при рН 6–7 та дозах 10–50 мг/дм3. Саме за таких умов спостерігалося суттєве зниження швидкості корозії порівняно з контрольними зразками без інгібітора. Пояснення цього явища може бути пов’язане з формуванням щільної захисної плівки на поверхні металу, що перешкоджає контакту з агресивними іонами хлоридів.

Крім того, важливим фактором виявився вплив температури та кислотності середовища. Показано, що при слабкокислому рН та підвищеній температурі 80 °С тіосечовина демонструвала підвищені інгібуючі властивості. Це свідчить про її здатність активно взаємодіяти з поверхнею металу й стабілізувати захисний шар навіть в умовах високої кінетичної активності корозійних реакцій. У промислових умовах такі параметри є типовими, що робить результати дослідження особливо цінними для практики.

Водночас отримані результати вказують на те, що інгібітор ефективний і при нижчих температурах. Зокрема, частина експериментальних даних демонструє високий рівень захисту металу в середовищах із фіксованим значенням рН при температурі 20 °С. Це може бути важливим для систем з менш інтенсивним нагріванням або при транспортуванні нафти й води на поверхневих ділянках обладнання.

Загалом експеримент довів, що тіосечовина є перспективним інгібітором корозії для використання в мінералізованих водно-нафтових системах. Вона здатна забезпечити ефективний захист як при варіюванні температурних та кислотно-лужних умов, так і при різній концентрації солей у середовищі. Таким чином, використання тіосечовини як інгібітора корозії може суттєво підвищити надійність металевого обладнання в нафтогазовидобувній галузі й знизити технологічні ризики, пов’язані з руйнуванням матеріалів.

Біографії авторів

Микола Миколайович Космина, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Юлія Вікторівна Носачова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

El-Haddad M. N., Fouda A. S., El-Mahdy G. M. Corrosion inhibition of carbon steel by thiourea derivatives in hydrochloric acid // International Journal of Corrosion and Scale Inhibition. 2015. Vol. 4, N 3. P. 240–255. DOI: 10.17675/2305-6894-2015-4-3-5

Zhang Q. H., Hou B. S., Li Y. Y., Zhu G. Y., Liu H. F., Zhang G. A. Eco-friendly thiourea functionalized glucosamine derivatives as corrosion inhibitors // Journal of Colloid and Interface Science. 2021. Vol. 585. P. 355–367. DOI: 10.1016/j.jcis.2020.11.073.

Seikh A. H., Karim M. R. Corrosion inhibitory effect of thiourea on recrystallized E-34 microalloyed steels in acidic media // Anti-Corrosion Methods and Materials. 2014. Vol. 61, N 6. P. 329–336. DOI: 10.1108/ACMM-12-2013-1338

Vigneswari K., Kavipriya K., Santhiya B. A., Velkannan V., Singh G., Al Hashem H., Nilavan A., Rajendran S., Lačnjevac Č. Thiourea as an inhibitor of mild steel corrosion in simulated concrete pore solution // Zaštita Materijala. 2022. Vol. 63, N 4. P. 447–453. DOI: 10.5937/zasmat2204447S

Thiourea – Registration Dossier. European Chemicals Agency (ECHA). 2023. URL: https://echa.europa.eu/registration-dossier/-/registered-dossier/11868

Kosmyna, M.M., & Nosachova, Yu.V. (2023). Research of the efficiency of corrosion inhibition processes in mineralized water-oil environments. Bulletin of NTUU “Igor Sikorsky KPI”. Series: Chemical Engineering, Ecology and Resource Saving, 4(22), 80–87. DOI: 10.20535/2617-9741.4.2023.294331

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Космина, М. М., & Носачова, Ю. В. (2025). Оцінка ефективності амідомісного інгібітора корозії в мінералізованих водно-нафтових середовищах (англ.). Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (4), 85–91. https://doi.org/10.20535/2617-9741.4.2025.348834

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ