Визначення локацій для розбудови системи моніторингу якості атмосферного повітря урбаністичної території, що інтенсивно розвивається (на прикладі моделі міста Києва) (англ.)

Анотація

Сучасний розвиток суспільства характеризується великою чисельністю населення, а отже, і зростанням економічних та енергетичних потреб. Потужні викиди промислових шкідливих речовин в атмосферу, вихлопні гази від автотранспорту, застосування хімічних  речовин у побуті спричиняють погіршення стану атмосферного повітря та зміну клімату в цілому. Крім того, Україна зіштовхнулась з безпрецедентною шкодою для якості атмосферного повітря, що спричинене широкомасштабною збройною агресією. Київ займає одне з перших місць по забрудненню повітря в країні і час від часу фігурує в топі самих забруднених міст світу. Так, у 2023 році в місті Києві середньорічні концентрації діоксиду сірки, діоксиду азоту, формальдегіду та фенолу перевищували середньодобові граничнодопустимі концентрації у 1,5–2,5 рази. Найгірша ситуація в плані якості атмосферного повітря міста склалася в районі Деміївської площі.

Центральна геофізична обсерваторія, яка здійснює моніторинг атмосферного повітря міста і має найбільш детальну інформацію про якість повітря, потребує нагального вдосконалення через розширення мережі системи спостереження і підвищення рівня технічного та інформаційного забезпечення.

Одночасно столиця є лідером по діжіталізації міста не тільки в Україні, а й в Європі. На тлі існуючої ситуації оновлення та розширення системи моніторингу стану довкілля Києва, зокрема якості атмосферного повітря, має бути пріоритетним.

В той же час постійно активізується зв’язок між столицею та областю, що супроводжується підвищенням антропогенного навантаження на повітря від транспортних засобів. В роботі представлено структуру Київської агломерації та запропоновано проєкт орієнтовного розміщення локацій системи моніторингу якості  атмосферного повітря міста Києва з урахуванням розташування основних осередків забудови Київської агломерації.