Температурно-теплові показники газополуменевого обпалення алюмінієвих електролізерів

Автор(и)

  • Євген Миколайович Панов Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • М. Ф. Боженко Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • С. В. Даниленко Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Н. П. Навозенко Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77903

Ключові слова:

алюмінієвий електролізер, подина, газополуменеве обпалення, енергетична ефективність

Анотація

Наведені результати узагальнення досліджень газополуменевого обпалення електролізерів з анодами, що самовипалюються, на силу струму 130 кА, стосовно середніх за об’ємом температур подини та швидкостей зміни цих температур. Запропоноване безрозмірне рівняння для розрахунку середньої температури подини для будь-якого проміжку часу від початку обпалення за відомої витрати природного газу та температури поверхні подини. Визначені показники енергетичної ефективності й розроблена технологічна інструкція для газополуменевого обпалення електролізерів.

Біографії авторів

Євген Миколайович Панов, Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут»

доктор технічних наук, професор, декан інженерно-хімічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

М. Ф. Боженко, Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Н. П. Навозенко, Національний технічний університету України «Київський політехнічний інститут»

магістрант Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Посилання

Тепловые процессы в электролизерах и миксерах алюминиевого производства / Е. Н. Панов, Г. Н. Васи-льченко, С. В. Даниленко и др. ; под общ. ред. Б. С. Громова. – М. : Руда и металлы, 1998. – 256 с.

Обжиг и пуск алюминиевых электролизеров / Б. С. Громов, Е. Н. Панов, М. Ф. Боженко и др. ; под общ. ред. Б. С. Громова. – М. : Руда и металлы, 2001. – 336 с.

Температурні поля подини та оцінка енергетичної ефективності при полуменевому обпаленні електро-лізерів великої потужності / С. В. Даниленко, Є. М. Панов, М. Ф. Боженко та ін. // Вісн. НТУУ «КПІ» ; сер. «Хім. інженерія, екологія та ресурсозбереження». – 2010. – № 2 (6). – С. 27–33.

Порівняльні характеристики обпалення алюмінієвих електролізерів / С. В. Даниленко, Є. М. Панов, М. Ф. Боженко та ін. // Вісн. НТУУ «КПІ» ; сер. «Хім. інженерія, екологія та ресурсозбереження». – 2011. – № 1 (7). – С. 34–40.

##submission.downloads##

Як цитувати

Панов, Є. М., Боженко, М. Ф., Даниленко, С. В., & Навозенко, Н. П. (2016). Температурно-теплові показники газополуменевого обпалення алюмінієвих електролізерів. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 40–45. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77903

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).