Моделювання насадкового абсорбера у процесі одержання ацетилену з реакційних газів

Автор(и)

  • Анатолій Іванович Жученко Київський політехнічний інститут, Україна
  • В. О. Калюжний Київський політехнічний інститут, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2014.51648

Ключові слова:

ацетилен, насадковий абсорбер, реакційні гази, математична модель

Анотація

Розглянуто та проаналізовано математичну модель насадкового абсорбера у процесі виготовлення ацетилену з реакційних газів, у якому проходить основний процес насичення ацетилену. Одержано систему диференційних рівнянь для подальших досліджень.

Біографія автора

Анатолій Іванович Жученко, Київський політехнічний інститут

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автоматизації хімічних виробництв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Як цитувати

Жученко, А. І., & Калюжний, В. О. (2014). Моделювання насадкового абсорбера у процесі одержання ацетилену з реакційних газів. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 101–103. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2014.51648

Номер

№ 1 (2014)

Розділ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).