Подання

Керівництво для авторів

Вимоги до рукописів статей
До друку приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.
Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат та посилань.
Обсяг статті – 6…12 сторінок (включаючи анотації та посилання).
Остання сторінка статті повинна бути заповнена не менш, ніж на 80 %.
Назва файлу зі статтею повинна складатися з прізвища автора, з яким ведеться листування (наприклад, Nosachova.doc).
Для спрощення роботи над оформленням вашої статті рекомендуємо використовувати  форматі doc.

Загальні вимоги

Поля документу: верхнє – 2,5 см; нижнє – 3,5 см; праве – 3,0 см; ліве – 2,0 см.
Шрифт – Times New Roman, кегль – 10 пунктів (крім заголовка), міжрядковий інтервал – одинарний, вирівнювання – за шириною, абзацний відступ – 0,63 см).
Переноси не застосовуються.
Вимоги щодо подання формул, рисунків, таблиць можуть бути визначені окремо в процесі подання матеріалів.

Обов’язкові елементи публікації:

Номер УДК друкують у лівому верхньому кутку без абзацного відступу. Далі, пропустивши рядок, напівжирним шрифтом друкують прізвища та ініціали авторів,  вирівнювання – по центру. Зірочкою позначають автора, з яким ведеться листування.
Наступний рядок – назва організації (без скорочень, напівжирним шрифтом,  вирівнювання – по центру).
Заголовок статті друкують, пропустивши рядок після назви організації, прописними літерами напівжирним шрифтом, кегль 14 пунктів, вирівнювання – по центру. Переноси слів не допускаються. Якщо заголовок перевищує один рядок, то перехід на другий виконують із застосуванням комбінації клавіш Shift+Enter.
Після назви, пропустивши рядок, курсивом, без абзацного відступу, наводять анотацію (рекомендований обсяг – 300…500 слів);
Пропустивши рядок, напівжирним курсивом друкують словосполучення «Ключові слова:», після якого наводять  5...10 ключових слів курсивом мовою статті.

Вимоги, що стосуються анотацій
 Анотація включає характеристику основної теми, проблеми, об’єкта, мети роботи та її результати. У ній указують, що нового містить у собі подане дослідження порівняно з іншими, спорідненими за тематикою і цільовим призначенням.
Розрізняють звичайні та розширені анотації. При цьому розширена анотація повинна містити розгорнуту інформацією про зміст і результати дослідження, а звичайна – інформацію про основні ідеї та висновки дослідження.

Мови та обсяги анотацій.
Мовою публікації подають звичайну анотацію (рекомендований обсяг – 1000-1500 друкованих знаків із пробілами).
Розширену анотацію подають окремим файлом, назва якого складається зі слова «Annotation» та прізвища автора, з яким ведеться листування (наприклад, Annotation_Nosachova.doc), українською та англійською мовою. Обсяг розширеної анотації має становити 1800–2300 друкованих знаків (без урахування транслітерації імен та прізвищ авторів, перекладу назви статті та ключових слів), щоб анотація англійською мовою становила не менш як 1800 знаків, згідно з вимогами МОН України (п. 4 ч. 6 Порядку).

Структура анотацій.
Розширена анотація в загальному вигляді повинна мати таку структуру: ім’я, по батькові та прізвище автора (усіх авторів, через кому), назва статті, текст анотації, ключові слова.
Ім’я та прізвище автора (авторів) наводять у тій формі, як це вказано у паспорті. За відсутності в паспорті англомовного написання використовують правила транслітерації, наведені в таблиці транслітерації українського та російського алфавіту латиницею в таблиці.
Текст розширеної анотації повинен містити такі структурні елементи (у тексті вони спеціально не виокремлюються):
1)     предмет, тему, мету роботи;
2)     метод чи методологію дослідження, відомості, що свідчать про актуальність та наукову новизну роботи;
3)     основні результати дослідження;
4)     галузь застосування, практичне значення роботи;
5)     висновки.
Виклад тексту анотації. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним, інформативним, змістовним, структурованим.
У тексті слід уживати синтаксичні конструкції, притаманні мові наукових і технічних документів, уникати складних граматичних конструкцій; застосовувати стандартизовану термінологію. Необхідно дотримуватися єдності термінології в межах анотації.
Скорочення та умовні позначення, крім загальновживаних у наукових і технічних текстах, застосовують у виняткових випадках або дають їх визначення при першому вживанні.
У тексті анотацій слід уникати слів автор, стаття і т. п., доцільно застосовувати безособову форму викладення, використовувати слова досліджено, розглянуто, доведено, визначено й т. п.  
Якість анотацій. Відповідальність за якість підготовки анотацій покладається на авторів. У випадку, коли анотації підготовлено із грубими порушеннями встановлених вимог, публікацію результатів дослідження може бути затримано редколегією до усунення автором допущених порушень, про що йому повідомляється в письмовій чи усній формі негайно після їх виявлення.

Ключові слова. Наприкінці кожної анотації наводяться ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображати основний зміст наукової праці; вони мають бути конкретними у своїй предметній області, змістовними та унікальними. Кількість ключових слів становить від 5 до 10. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.

Структура статті

Структура тексту оригінальної статті як теоретико-практичного дослідження має містити такі елементи, назви яких виділяють на початку жирним шрифтом:
Постановка проблеми – постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
Аналіз попередніх досліджень – аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення цієї проблеми і на які спирається автор (рекомендована кількість посилань на літературні джерела – 8...12), із обов’язковим виділенням нерозв’язаних раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття; простий перелік прізвищ науковців не допускається;
у тексті елемента рекомендовано використовувати наступне  формулювання: невирішеною частиною наукової проблеми є...);
Мета дослідження – формулювання мети, цілей статті (постановка завдання); метою дослідження не може бути дослідження саме по собі, має бути вказано на досягнення певного наукового результату, який буде отримано в процесі дослідження;
Наукова новизна дослідження – нові знання, які планується отримати під час цього дослідження;
Виклад основного матеріалу – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
Висновки – висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі; вони мають бути органічно пов’язаними з назвою, метою та завданнями, проголошеною новизною дослідження.

Перспективи подальших досліджень.
Статті, оформлені без виділення обов’язкових елементів, редакція повертає авторам для доопрацювання.

Експериментальне дослідження повинне мати частково інші елементи замість Викладу основного матеріалу, а саме: Матеріали та методи досліджень, Результати досліджень, Обговорення результатів.

Структура тексту оглядової статті може бути іншою.

Таблиці
Таблицю розташовують після першого згадування або на наступній сторінці. Максимальна ширина таблиці 15,9 см. Якщо таблиця виходить за формат, її поділяють на частини, при цьому головну повторюють у кожній частині.
Назву таблиці вказують через тире після її номера напівжирним шрифтом без крапки в кінці, вирівнювання – по центру. Над іншими частинами таблиці ліворуч пишуть «Продовження таблиці» із зазначенням її номера.

Формули
Використовується стандартний редактор формул WORD (з MathType включно). Формули зручно записувати в таблицях які містять 2 колонки. В першій записується формула. В другій вказується номер формули. Формули центрують, використовуючи стиль «Формула», а ті, на які є посилання, – нумерують. Номери формул вказують у круглих дужках. Центрування формул і вирівнювання їхніх номерів за правим берегом сторінки.

Рисунки
Рисунки, діаграми і графіки створюють у градаціях сірого в графічному редакторі чи Microsoft Exсel. 
Рисунки нумерують і підписують у центрі рядка напівжирним шрифтом без крапки, розшифровку позначень виконують перед назвою рисунка курсивом.
Підрисункові підписи, номери й назви сканованих рисунків виконують лише у редакторі Microsoft Word (а не в графічному редакторі разом із рисунком).
Обтікання широких рисунків текстом виконують знизу і зверху через «Формат рисунка», вузьких – навколо рамки з горизонтальним вирівнюванням ліворуч.

Оформлення посилань
При написанні статті обов’язковим є посилання на авторів і джерела використаних або цитованих матеріалів. Посилання мають оформлятись у тексті таким чином:
– всередині тексту повинні мати вигляд [1], [2–6], [7, с. 45];
– нумерація має йти за чергою їх згадування у статті;
– на всі джерела у списках посилань, який складається після основного тексту статті, обов’язково мають бути посилання в тексті.
Автори складають 2 списки посилань – згідно з ДСТУ 8302:2015 (на українській мові: Список використаної літератури) та за міжнародним стандартом (на англійській мові: References).
В розділі «References» назви літературних джерел на українській або російській мові вказується в англійському перекладі та англійській транслітерації:
      для україномовного тексту рекомендовано користуватися посиланням www.translit.kh.ua/#lat/passport;;
      для російськомовного тексту використовується сайт http://ru.translit.net/?account=mvd.

Рекомендуємо також вказувати індекси DOI для всіх посилань, для яких він існує.
Приклади оформлення посилань наведено в файлі DSTU_8302-2015.

Відеофайли, що додаються до статті, будуть розміщені на Веб-сторінці в розділах «Анотація» та «Зміст». В розділ «Анотація» включаються файли <>.gif розміром до 5 Мбт.  Приклад. В розділі «Зміст» додатково з’являється клавіша «ВІДЕО» поряд з назвою статті. В цьому випадку передбачена візуалізація відеофайлу  формату <>.avi або <>.mp4 розміром до 20 Мбт, який попередньо розміщений в YouTube. Приклад. Написи у відеофайлі повинні бути виконані англійською мовою. Відеофайли повинні відповідати змісту та надсилаються разом із статтею.

Відомості про авторів
Відомості про авторів подаються окремим файлом (Nosachova_Authors.doc) ДВОМА МОВАМИ без скорочень.
У відомостях про авторів зазначають електронну пошту як мінімум для одного з авторів, якого визначають інші автори як контактну особу, а в разі подання одноосібної статті автор зазначає свою електронну пошту; такі відомості підлягають опублікуванню.
Відомостями про авторів є:
– прізвище, ім’я, по батькові, (повністю);
– науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
– посада;
– місце роботи (організація повністю), назва підрозділу (кафедра, лабораторія, відділ і т. п.);
– ORCID;
– e-mail автора як контактної особи.
Ці елементи повторюють для кожного автора (e-mail – мінімум для однієї особи):

Носачова Юлія Вікторівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Nosachova Yuliia, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor of the Department of Ecology and Technology of Plant Polymers National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

З метою індексації публікацій у міжнародних наукометричних базах даних до наведеної інформації додають:
―    назву статті англійською мовою
―    назву статті у англійській транслітерації (рекомендується використовувати сайт www.translit.kh.ua/#lat/passport).

Всі підготовані файли (статтю, анотацію, відомості про авторів), скан-копію експертного висновку та скан-копію підписаного авторами екземпляру статті надсилають електронною поштою  j.nosachova@gmail.com. 

Відповідальність за достовірність поданої інформації, використаних цитат, оформлення списку використаних джерел покладається на авторів.
Редколегія залишає за собою право відхиляти подані для публікації рукописи, які не відповідають програмним цілям видання, вимогам Міністерства освіти і науки України,  містять плагіат, а також повертати матеріали авторам для виправлення виявлених помилок і доопрацювання, скорочувати та редагувати надані тексти.