Валкові дробарки і млини (Огляд конструкцій)
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2022.254157Ключові слова:
обладнання хімічної технології, валкова дробарка, валковий млин, класифікація, конструкціяАнотація
Розроблено класифікацію валкових дробарок і млинів для руйнування кускових і сипких матеріалів, оброблюваних на підприємствах хімічної, гірничорудної, будівельної, харчової та електродної галузей промисловості, а також у металургії. Виконано критичний огляд найбільш характерних конструкцій валкових дробарок і млинів, запропонованих науковцями, конструкторами й винахідниками провідних країн світу. Конструкції проаналізовано залежно від кількості валків, типу поверхні валків, форми валків, відносної швидкості робочої поверхні валків, можливості регулювання температури поверхні валків, наявності додаткових робочих органів, а також матеріалу поверхні валків.
Посилання
Сиденко П. М. Измельчение в химической промышленности. Москва : Химия, 1977. 368 с.
Шилаев В. П. Основы обогащения полезных ископаемых. Москва : Недра, 1986. 296 с.
Процессы и аппараты химической технологии. Явления переноса, макрокинетика, подобие, моделирование, проектирование. В 5 т. Т. 2. Механические и гидромеханические процессы / Д. А. Баранов, В. Н. Блиничев, А. В. Вязьмин и др.; под ред. А. М. Кутепова. Москва : Логос, 2002. 600 с.
Мікульонок І. О. Механічні, гідромеханічні і масообмінні процеси та обладнання хімічної технології. Київ : НТУУ «КПІ», 2014. 340 c. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38169
Мікульонок І. О. Стан та перспективи поводження з твердими полімерними відходами // Енерготехнології та ресурсозбереження. 2021. № 2. С. 52–73. DOI: https://doi.org/10.33070/etars.2.2021.05
Мікульонок І. О. Стан та перспективи поводження з пневматичними шинами, що втратили свої споживчі властивості (Огляд) // Енерготехнології та ресурсозбереження. 2021. № 3. С. 63–83. DOI: https://doi.org/10.33070/etars.3.2021.06
Чалых Е. Ф. Оборудование электродных заводов. Москва : Металлургия, 1990. 238 с.
Mikulionok I. O. Classification of Roll Grinders for Lumpy and Bulk Materials (Survey of Patents) // Chemical and Petroleum Engineering. 2021. Vol. 56, No 11–12. P. 951–957. DOI: https://doi.org/10.1007/s10556-021-00867-3
ДСТУ 2411–94. Дробарки. Терміни та визначення. Київ : Держстандарт України, 1994. 15 с.
Mikulionok I. O. Pretreatment of Recycled Polymer Raw Material // Journal of Applied Chemistry. 2011. Vol. 83, N 6. P. 1105−1113. DOI: 10.1134/S1070427211060371
Mikulionok I. O. Rollers with Peripheral Heat-Supply Channels for Treatment of Plastics and Rubber Mixtures (a survey of patents) // Chemical and Petroleum Engineering. 2013. Vol. 49, Nos 5–6. P. 382–387. DOI: 10.1007/s10556-013-9760-2
Микулёнок И. О. Классификация термопластических композиционных материалов и их наполнителей // Пластические массы, 2012. № 9. С. 29–38.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ігор Олегович Мікульонок, Антон Янович Карвацький, Сергій Володимирович Лелека, Олена Іванівна Іваненко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).