МОДЕЛЮВАННЯ НЕПЕРЕРВНОГО УТВОРЕННЯ АЗОТНО-ГУМІНОВИХ ДОБРИВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.51899Ключові слова:
багатошарові гуміново-мінеральні тверді композити, функція нових центрів грануляції, компенсаційна функція, дисперсний складАнотація
Запропоновано математичну модель неперервного утворення багатошарових гуміново-мінеральних композитів із рідких систем, що дозволяє визначити потужність узагальненого джерела, необхідного для стабілізації дисперсного складу гранульованого продукту.
Посилання
Корнієнко Я. М. Математичне моделювання безрециклового процесу грануляції у псевдозрідженому шарі / Я. М. Корнієнко // Наукові вісті НТУУ «КПІ». – 2000. – № 2. – С. 38-41.
Пат. 4465 Україна, МПК С05 G 1/00. Спосіб виготовлення гранульованих органомінеральних
добрив / Я. М. Заграй, Я. М. Корнієнко. – № 93121640 ; заявл. 21.05.93 ; опубл. 27.12.94,
Бюл. № 6–1.
Mathematical modeling of continuous formation of multilayer humic-mineral solid composites / Y. Kornienko, R. Sachok, V. Rayda, O. Tsepkalo // Chemistry & chemical technology. – 2009. – V. 3. – № 4. – P. 335–338
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).