Залежність швидкості знекиснення води від концентрації метабісульфіту натрію в присутності іонів заліза
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2025.333978Ключові слова:
кисень, корозія, киснева деполяризація, знекиснення води, каталізатор, водоочищення, водопідготовкаАнотація
Досліджено процеси знекиснення води при використанні метабісульфіту натрію в присутності катіонів заліза. Показано, що швидкість знекиснення води в статичних умовах залежить від концентрації сульфіт-іонів та концентрації іонів заліза. Залізо, яке використовували в концентраціях від 0,1 до 0,5 мг/дм3 в даному процесі є каталізатором. В роботі показано, що процес окиснення сульфіт-іонів досить чутливий як до концентрації відновника, так і до вмісту каталізатора. Механізм зв’язування кисню залежить від концентрації відновника та від вмісту каталізатора. За низьких концентрації відновника та каталізатора при вихідній концентрації кисню у воді на рівні 6,6 мг швидкість реакції зв’язування кисню залежить як від концентрації компонентів, так і від концентрації каталізатора. Тому реалізуються процеси окиснення сульфіт-іонів третього порядку. З підвищенням концентрації сульфіту в залежності від концентрації каталізатора реалізуються процеси 2-го та 1-го порядків. За нижчих концентрації заліза швидкість процесу залежить від концентрації кисню та концентрації відновника (процеси 2-го порядку), за вищих концентрацій заліза швидкість процесу визначається концентрацією визначається концентрацією кисню (процес 1-го порядку).
Посилання
Шаблій Т. О., Гомеля М. Д. Ресурсозберігаючі технології водокористування в енергетиці і промисловості // Екологічна безпека, 2009. № 3(7). С. 17–22.
Гомеля М. Д., Шаблій Т. О., Тищенко Т. С. Зниження корозійної агресивності води при її пом’якшенні // Наукові вісті НТУУ «КПІ», 1999. № 1. С. 156–160.
Cervova J., Hagarova M., Lackova P. Corrosive protection of metal materials in cooling water // American Journal of Materials Science and Application, 2014. № 1. P. 6–10.
Bernstein H.-F. Water degassing in the networks of hot water supply = Entgasur und Wasserbehandlung in Fernwärmesystement // Euroheat and power, 2008. Vol. 37, № 6. P. 50–55.
Михайлов І. Д. Дегазація води в системах тепло- і водопостачання // Аква-Мад. 2008. № 5. С. 18–19.
Karimi A., Mahdizadeh F., Salari D., Niaei A. Bio-deoxygenation of water using glucose oxidase immobilized in mesoporous MnO₂ // Desalination, 2011. Vol. 275, № 1 – 3. P. 148 – 153.
Поржезінський Ю. Г., Осадчий М. М. Дослідження процесу хімічної деаерації води на основі редокситів // Наукові праці НУХТ, 2009. № 28. С. 88–89.
McNulty P. D. System and method of water treatment : Pat. 2003/0205136 USA, 2003. 12 p.
Istre K. M., Payne D. C. Boiler feed water deaerator method and apparatus : Pat. 2006/0118064 USA, 2006. 7 p.
Поржезінський Ю. Г., Рибалка С. І. Нові технологічні рішення в хімічній дегазації води // Наукові праці НУХТ, 2009. № 32. С. 5–6.
Andries V., Couturier D. Reduction of dissolved oxygen in water: hydrazine and its organic substitutes // Materials Performance, 2000. Vol. 39, № 7. P. 58–61.
DeSilva S. G., Hearp C. W. Process for removing dissolved oxygen from water using hydrazine : Pat. 4574071 USA, 1986. Mar. 4. 4 p.
Поржезінський Ю. Г., Осадчий М. М. Корозійні процеси в теплових мережах та водогрійних котлах і методи боротьби з кисневою корозією // Наукові праці Національного університету харчових технологій, 2012. № 45. С. 70–74.
Поржезінський Ю. Г., Рибалка С. І. Нові технологічні рішення в хімічній деаерації води // Наукові праці НУХТ, 2010. № 32. С. 19.
Porzhezinskyi U. Нові технологічні рішення для підготовки води для водогрійних котлів і теплових систем // Наукові праці НУХТ, 2020. № 26(1). С. 91–97.
Shuryberko M., Homelia M., Shabliy T., Tsveniuk V. Study of the sorption and desorption processes of sulfites on the anionexchange redoxites // Eastern European Journal of Enterprise Technologies, 2017. Vol. 6, Issue 6-90. P. 47–52.
Гомеля М. Д., Голяка А. В. Визначення ефективності видалення кисню із води від співвідношення концентрацій натрій сульфіту та залізного каталізатора // Вісник НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, 2023. № 4. – С. 56–68.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Микола Дмитрович Гомеля, Юлія Вікторівна Носачова, Тетяна Олександрівна Шаблій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
