Особливості реакції різних ланок ґрунтової мікробіоти на нафтове забруднення
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2025.333977Ключові слова:
нафта, забруднення, ґрунти, мікробіота, токсичність, екологічне нормуванняАнотація
Нафта та її похідні є одними з найбільш небезпечних забруднювачів навколишнього середовища, що можуть впливати на всі етапи техногенного впливу на екосистеми. Особливу загрозу вони становлять для ґрунтів, які відіграють ключову роль у біогеохімічних кругообігах і підтримці екологічної рівноваги. Усвідомлення характеру змін, які відбуваються у ґрунтовому середовищі під впливом різних концентрацій нафти, а також реакцій ґрунтових мікроорганізмів на ці зміни, є надзвичайно важливим для адекватного оцінювання стану ґрунтових екосистем та обґрунтування вибору ефективних технологій ремедіації.
Метою даної роботи було дослідити реакцію представників ґрунтової мікробіоти, зокрема різних фізіологічних груп бактерій і мікроскопічних грибів, на нафтове забруднення у широкому концентраційному діапазоні. Експериментальні дослідження проводилися на зразках ґрунтів, до яких додавали нафту в концентраціях 1; 5; 10; 50; 100; 200; 300 та 500 см³/кг.
Аналіз результатів показав, що при підвищенні концентрації нафти до 100 см³/кг спостерігалося достовірне лінійне зростання чисельності мікроорганізмів різних екологічних та фізіологічних груп. Однак при подальшому зростанні нафтового навантаження спостерігалося пригнічення мікробної активності — чисельність бактерій значно знижувалася, за винятком вуглеводнеокиснювальних форм, які демонстрували відносну стійкість. При концентрації нафти 500 см³/кг ґрунтова мікрофлора була майже повністю пригнічена, і домінуючими залишалися лише спороутворюючі та вуглеводнеокиснювальні бактерії, здатні до виживання в умовах токсичного навантаження.
Мікроскопічні гриби відрізнялися від бактерій своєю чутливістю на ранніх етапах забруднення: при концентраціях 10–100 см³/кг їх чисельність, за показником КУО, значно зменшувалася. Водночас, у діапазоні високих концентрацій кількість грибів залишалася на стабільному рівні, і при максимальному нафтовому навантаженні (500 см³/кг) вдвічі перевищувала чисельність бактеріальних клітин. Це може свідчити про наявність у частини мікроміцетів адаптаційних механізмів до екстремальних умов нафтового забруднення.
Посилання
Білецький В. С. Нафтою й нафтопродуктами забруднення. Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] ред.:І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін., НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. 2020, Т. 22
Романюк, О. І.; Ощаповський, І. В.; Шевчик, Л. З. Моніторинг загазованості території м. Борислава. Екологічні науки. 2022, 5(44), 36 – 42. doi: 10.32846/2306-9716/2022.eco.5-44.5
Шевчик-Костюк, Л. З.; Романюк, О. І.; Ощаповський, І. В. Особливості забруднення ґрунтів нафтою та нафтопродуктами: огляд. Acta Biologica Ukrainica. 2022, (1), 32-40. https://doi.org/10.26661/2410-0943-2022-1-04
Шевчик, Л. З., Романюк, О. І. Використання обліпихи крушиновидної для фіторемедіації нафтозабруднених грунтів. Бiологiчний вiсник МДПУ імені Богдана Хмельницького. 2016, 6 (3), 472–480. doi: 10.15421/2016120.
Шевчик-Костюк, Л. З.; Романюк, О. І.; Жак Т. В.; Жак О. В.; Рикмас, Я.В. Екологічний моніторинг ґрунтового покриву Бориславського озокеритового родовища. Екологічні науки. 2020, 1(28), 122-129. doi: 10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.18
Мірошниченко, М. М. Стійкість грунту як основа педоекологічного нормування забруднення. Автореф. дис... д-ра біол. наук: Харків, Нац. наук. центр „Ін-т грунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського”, 2005. 37 с.
Бабаджанова, О. Ф.; Гринчишин, Ю. Г.; Сукач, Н. М. Міграція нафти і нафтопродуктів у поверхневі шари ґрунту при аварійних розливах. Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика: зб. наук. праць Х міжнар. наук.-метод. конф. К.: Національний авіаційний університет. 2011, 22-26.
Griffin, L. F.; Calder, G. A. Toxic effect in water-soluble fractions of crude, refined and weathered oils on the growth of a marine bacterium. Appl. Environ. Microbiol. 1997, 33(5), 1092-1101. doi: 10.1128/ aem.33.5.1092-1096.1977.
Evdokimova, G. A.; Korneykova, M. V.; Lebedeva, E. V. Complexes of potentially pathogenic microscopic fungi in anthropogenic polluted soils. Environmental science and health. Part A. 2013, 48 (7), 746- 752. doi: 10.1080/10934529.2013.744615.
El-Sheekh, M. М.; El-Naggar, A. H.; Osman, M. E. H.; Haieder, A. Comparative Studies on the Green Algae Chlorella Homosphaera and Chlorella Vulgaris with Respect to Oil Pollution in the River Nile. Water, Air, & Soil Pollution. 2000, 124 (1-2),187-204. doi: 10.1023/A:1005268615405.
Романюк, О. І.; Шевчик, Л. З.; Ощаповський, І. В.; Жак, Т. В. Методика екологічного оцінювання нафтозабруднених ґрунтів. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. 2016, 24(2), 264–269. doi:10.15421/011633
Носачова, Ю.; Вембер, В.; Гаврильченко, Б. Оцінка фітотоксичного ефекту при очищенні ґрунтів вуглецевими сорбентами // Матеріали XXIV Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія. Людина. Суспільство» (5 червня 2024 р., м. Київ, Україна) / Укладач Д. Е. Бенатов. К.: КПІ імені Ігоря Сікорського, 2024: https://ecoconference.kpi.ua/article/view/304029
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Валерія Володимирівна Вембер, Олена Миколаївна Лавриненко, Михайло Андрійович Бондаренко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).