Стратегія мінімізації екологічних ризиків від ПрАТ «Укрграфіт» в контексті сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2025.333976Ключові слова:
екологічні ризики, сталий розвиток, газоочисні технології, газоочисні системи, екологічний моніторингАнотація
Дослідження спрямоване на аналіз рівня забруднення атмосфери підприємством ПрАТ «Укрграфіт», визначення канцерогенних та неканцерогенних ризиків для здоров’я населення, а також розробка рекомендацій щодо мінімізації шкідливого впливу в умовах сталого розвитку та поствоєнного відновлення промислового сектору.
Об’єктом дослідження є вплив викидів забруднюючих речовин ПрАТ «Укрграфіт» на навколишнє середовище в м. Запоріжжя. Математичне моделювання розсіювання викидів виконувалося за допомогою програмного середовища у ISC-AERMOD View. Оцінка ризиків для здоров’я населення проводилася відповідно до методології оцінки ризику для здоров’я населення (Human Health Risk Assessment). Для визначення оптимальних шляхів мінімізації забруднення було здійснено порівняльний аналіз міжнародного досвіду впровадження екологічних технологій у вуглеграфітовій промисловості.
Результати дослідження показали, що одною з найбільш вагомих забруднюючих речовин викидів ПрАТ «Укрграфіт» є пил недиференційований за складом (НДЗС), зокрема, суспендовані частинки PM10 і PM2.5. Загальний обсяг викидів дисперсних частинок 250,76 т/рік. При моделюванні інгаляційного впливу пріоритетних забруднюючих речовин у 80 рецепторних вузлах і 11 контрольних точках не зафіксовано перевищень допустимих рівнів концентрацій. Перевищення мінімального рівня сумарного неканцерогенного ризику (НІ) від викидів усіх пріоритезованих забруднюючих речовин у вузлах рецепторної сітки та контрольних точках за умови гострого інгаляційного впливу спостерігаються на відстані 500 м в усіх напрямках за румбами сторін світу, окрім західного та північно-західного напрямків. Коефіцієнти небезпеки (HQ) для окремих речовин не перевищували рівень HQ ≤1, що свідчить про мінімальний ризик для здоров’я населення. Канцерогенний ризик, обумовлений присутністю бенз(а)пірену, оцінено на рівні ICRtotal <1×10-6, що відповідає мінімальному ризику згідно класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Рівні індивідуального ризику смерті (IRM) від впливу твердих частинок PM10 у рецепторних вузлах та контрольних точках відповідає умовно прийнятному ризику, що потребує постійного контролю. Аналіз концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери не виявив значних перевищень допустимих норм, проте показав потенційний вплив на стан здоров’я населення, яке проживає в зоні впливу підприємства. Це підкреслює необхідність підвищення ефективності екологічного контролю та вдосконалення газоочисних систем підприємства для забезпечення сталого розвитку та зменшення техногенного навантаження на довкілля. Для мінімізації негативного впливу підприємства запропоновано комплекс заходів, які включають модернізацію газоочисних систем, посилення екологічного моніторингу та адаптацію до міжнародних екологічних стандартів. Впровадження регенеративного термічного окислення (РТО) дозволить знизити концентрацію органічних сполук у викидах на 90 %. Додаткове встановлення рукавних фільтрів сприятиме зменшенню рівня твердих частинок PM10 та PM2.5 на 99 %. Для забезпечення прозорості екологічного моніторингу необхідно розширити мережу автоматизованих постів контролю якості повітря, що дозволить в реальному часі отримувати дані про рівень забруднення та оперативно вживати відповідні заходи.
Запропоновані заходи дозволять суттєво знизити рівень забруднення та адаптувати підприємство до міжнародних екологічних стандартів, сприяючи сталому розвитку промислового сектора України.
Посилання
U.S. Environmental Protection Agency. The impact of PM2.5 pollution on respiratory diseases. URL: https://www.epa.gov/pm-pollution/health-and-environmental-effects-particulate-matter-pm (дата звернення:16 липня 2024).
World Health Organization. Ambient (outdoor) air pollution. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/ambient-(outdoor)-air-quality-and-health (дата звернення: 24 жовтня 2024).
Coal and biomass combustion emissions increase the cancer and health risks of polycyclic aromatic hydrocarbons in PM2.5 from Nanchang, central China // ScienceDirect. 2024. Vol. 15, Issue 7. P. 102149. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apr.2024.102149
Sources and health risks of ambient polycyclic aromatic hydrocarbons in China // ScienceDirect. 2020. Vol. 698. P. 134229. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.134229
Турос О.І., Маремуха Т.П., Петросян А.А., Брезіцька Н.В. Дослідження забруднення атмосферного повітря зваженими частинками пилу (РМ10 та РМ2,5) у м. Києві // Довкілля та здоров`я. 2018. №4(89). С. 36-39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2017_67_9
Маремуха Т.П. Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря теплоенергетичними об’єктами: дис. канд. мед. наук / державна установа “Інститут громадського здоров’я ім. О. І. Марзєєва НАМНУ”. Київ 2021. с 65: URL: https://health.gov.ua/wp-content/uploads/2024/02/thesis_files_text_maremukha_t_p.pdf
Звіт про стратегічну екологічну оцінку Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку міста Запоріжжя до 2028 року на період 2021–2024 роки. – Запоріжжя, 2020. URL: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1epqkgtbmbmba8nb7q1v9f6hmip.pdf
Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації / МОЗ України: наказ № 89 від 17.01.2022. – К., 2022. – 8 с. URL: https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid-17012022--89-pro-zatverdzhennja-metodichnih--rekomendacij-ocinka-riziku-dlja--zdorovja-naselennja-vid-zabrudnennja-atmosfernogo-povitrja
Popov O., Iatsyshyn A., Kovach V., Artemchuk V., Kameneva I., Taraduda D., Sobyna V., Sokolov D., Dement M., Yatsyshyn T. Risk Assessment for the Population of Kyiv, Ukraine as a Result of Atmospheric Air Pollution // J Health Pollut. – 2020. – Vol. 10, No. 25. – Article 200303. DOI: https://doi.org/10.5696/2156-9614-10.25.20030
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Вікторович Вагін, Олена Іванівна Іваненко, Євген Миколайович Панов, Сергій Петрович Іванюта, Артем Сергійович Мартинюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).