Оцінка ефективності переробки розчинів хлориду натрію електродіалізом в трикамерному електролізері при використанні високоосновного аніоніту
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2025.333975Ключові слова:
зворотній осмос, концентрат, електродіаліз, знесолення, анодна щільність струму, вихід за струмомАнотація
Досліджено процеси переробки розчинів хлориду натрію, близьких за складом до концентратів зворотньоосмотичного знесолення води електродіалізом у трикамерному електролізері при використанні катіонної мембрани МА-40 та аніонної мембрани МА-41. Катодна камера заповнена розчином лугу концентрацією 50 мг-екв/дм3, анодна камера заповнена розчином хлориду натрію та високоосновним аніонітом АВ-17-8, робоча – розчином хлориду натрію. Показано, що ефективність окислення хлоридів зростає при підвищенні їх концентрації, збільшенні часу електролізу. Процес електролізу проходить з утворенням активного хлору та гіпохлориту . Крім даних речовин можливе утворення хлориту, хлорату та діоксиду хлору. Дегазація активного хлору та діоксиду хлору призводить до значних втрат окислених сполук хлору та до зниження виходу за струмом даних продуктів. Процес супроводжується суттєвим підкисленням аноліту, що сприяє прискоренню дегазації активного хлору, зниженню його виходу за струмом, зниженню інтенсивності дифузії хлоридів з робочої камери в анодну зону. Зменшенню втрат окислених сполук хлору сприяє використання високоосновного аніоніту який сорбує гіпохлорит-аніони, а також, в разі утворення, хлорит- та хлорат-аніони.
Посилання
Malaeb, L., Ayoub, G. M., Reverse osmosis technology for water treatment: State of the art review, Desalination, 2011, Vol. 267, No. 1, P. 1-8; https://doi.org/10.1016/j.desal.2010.09.001
Subramani, A., Jacangelo, J. G., Treatment technologies for reverse osmosis concentrate volume minimization: A review, Separation and Purification Technology, 2014, Vol. 122, P. 472-489; https://doi.org/10.1016/j.seppur.2013.12.004
Gomelya M., Hrabitchenko V., Trohimennko А., Shablij Т., Research into ion exchange softening of highly mineralized waters, СхідноЄвропейський журнал передових технологій, 2016, № 4/10 (82), С. 4-9; https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75338
Кучерик Г.В., Омельчук Ю.А., Гомеля М.Д, Дослідження процесів пом'якшення при демінералізації шахтних вод на аніоніт АВ-17-8, Східноєвропейський журнал передових технологій, 2013, № 2/11 (62), С. 35–38.
Shokrian F., Solaimani К., NematzadehG. H., Biparva P., Removal of NaСl from aqueous solutions by using clinoptilolite, F. Shokrian, Intl J Farm & Alli Sci, 2015, V. 4(1), P. 50 – 54;
Mohan D., Kunwar P. S., Vinod K. S., Wastewater treatment using low cost activated carbons derived from agricultural byproducts – Hazardous Mater, 2008, V. 152, № 3, P. 1045–1053; https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2007.07.079
Polcaro, M., Vacca, A., Mascia, M., Ferrara, F., Product and byproduct formation in electrolysis of dilute chloride solutions. – Journal of Applied Electrochemistry, 2008, Vol. 38, P. 979-984; http://dx.doi.org/10.1007/s10800-008-9509-3
Tofighy A. M., Mohammadi T., Salty water desalination using carbon nanotube sheets – Desalination, 2010, V. 258, № 3, P. 182–186.; http://dx.doi.org/10.1016/j.desal.2010.03.017
Смирнов О. О., Тульський Г. Г., Удосконалення електрохімічного способу одержання водних розчинів NaClO, Вісник НТУ «ХПІ», 2008, № 10, С. 163-167.
Wenna W., Hai J., Wenzhi Z., Bang L., Dawei J., Pollutant mass distribution in the organic pollution RO system – Industrial water treatment, 2015, V 35, №5, P. 34–38;
Xiao-an C. Підготовка води з підвищеним вмістом солі з використанням мембранної технології, C. Xiao-an, W. Xin-hua, Yingyong huagong, 2009, V. 25, №16, P. 41–43.
Naidu L. D., Saravanan S., Chidambaram M., Goel M., Das A., Sarat J., Babu C., Nanofiltration in Transforming Surface Water into Healthy Water: Comparison with Reverse Osmosis, Journal of Chemistry, 2015, V. 2015, P. 1–6; https://doi.org/10.1155/2015/326869
Бурбан А., Мембранна дистиляція в процесах водопідготовки, знесолення та очищення стічних вод, Накові записки. Том 137, Хімічні науки та технології, 2014, С. 15–23.
Шаблій Т. О., Електрохімічна переробка відпрацьованих розчинів, що утворюються при регенерації катіонітів, Т.О. Шаблій, М.Д. Гомеля, Є.М. Панов, « Экология и промышленность», 2010, № 2, с. 33–38.
Pérez-González, A., et al., State of the art and review on the treatment technologies of water reverse osmosis concentrates, Water Research, 2012, Vol. 46, No. 2, P. 267-283; https://doi.org/10.1016/j.watres.2011.10.046
Набиванець Б. Й., Аналітична хімія природного середовища, Б. Й. Набиванець, В. В. Сухан, Л. В. Калабіна, К.: Либідь, 1996, 201 с.
Калашнік І. М., Стельмах С. П. Контроль якості води, видавництво: ХНУМГ, 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Микола Дмитрович Гомеля, Яна Павлівна Крижановська, Ірина Миколаївна Макаренко, Тетяна Олександрівна Шаблій, Олександр Степанович Кирилюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
