Хімічна небезпека повітряної складової агресії Росії
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2025.325838Ключові слова:
хімічна небезпека, ракетне паливо, далекобійне озброєння, забруднення довкілля, токсичність, екологічна безпекаАнотація
В даній роботі проведений аналіз загроз хімічного забруднення територій від далекобійного озброєння, що застосовується Російською Федерацією проти України. Наведена статистична інформація щодо обстрілів з моменту повномасштабного вторгнення до 27 листопада 2024 року. За представленими статистичними даними розрізняються області, які характеризуються певними тенденціями щодо типу використаного озброєння, зокрема: переважання ракет певного типу, наявність чи відсутність повітряних атак безпілотними апаратами. З’ясовано, що найбільшою кількістю ракет та безпілотних апаратів були атаковані Харківська, Запорізька, Дніпропетровська та Львівська області, по 112–139 ідентифікованих цілей на кожну область. Найбільша кількість зафіксованих цілей за цей період часу припала на Київ та Київську область – 328 випадків.
Продемонстровано темпи нарощування обстрілів по території України за роками і підраховано, що кількість БПЛА, які були використані, у 7 разів більша, ніж кількість використаних ракет.
В роботі проведена оцінка різних типів балістичних та крилатих ракет, що атакували регіони України, щодо їх небезпеки хімічного забруднення довкілля через витік палива після падіння. Показано, що найбільш хімічно небезпечною є радянська крилата ракета Х-22, в якій в якості палива використовується двокомпонентна композиція: паливо – ТГ-02 (самін), окисник – АК-27І (меланж). І хоча в БПЛА використовуються менш агресивні палива, проте кількість їх застосування під час обстрілів підвищує рівень екологічної небезпеки.
Посилання
Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., Камак Д.О., Закіров З.З. Два роки боротьби з засобами повітряно-космічного нападу військ російської федерації у війні проти України // Випробування та сертифікація. 2024. № 3(5). С. 20–29.
Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., Александров О.В., Власік С.М. Сучасні війни та основні вимоги до мережецентричних систем управління військового призначення // Системи озброєння і військова техніка. 2022. № 1(69). С. 40–45.
Rapid Environmental Assessment of Kakhovka Dam Breach Ukraine. 2023. United Nations Environment Programme.
Ukraine: Rapid Damage and Needs Assessment. 2024. The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations.
Іванюта С.П. Екологічні і техногенні загрози у зоні військового конфлікту на сході України // Стратегічна панорама. 2017. № 1. С. 53–60.
Vozniuk М., Shabliy T., Gomelya M., Sirenko L., Sidorov D. Electrochemical Purification of Oil-Containing Shipping Waters // Journal of Ecological Engineering. 2023. № 24(7). Р. 246–253.
Звіт «Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС» (PDNA). 2023. Уряд України, Організація Об’єднаних Націй. 10 с.
Ґрунтовий покрив України в умовах воєнних дій: стан, виклики, заходи з відновлення: монографія; за ред. С.А. Балюка, А.В. Кучера, М.І. Ромащенка. К.: Аграрна наука, 2024. 340 с.
Балюк С.А., Кучер А.В., Солоха М.О., Соловей В.Б. Оцінювання впливу збройної агресії рф на ґрунтовий покрив України // Український географічний журнал. 2024. № 1(125). С. 7–18.
Петрушка К.І., Мальований М.С., Петрушка І.М., Бондар О.І. Методи визначення індексів небезпеки для ґрунтів, забруднених токсичними сполуками внаслідок військових дій в Україні на прикладі міста Львова // Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування: кол. монографія / [авт. кол.: Русин І., Дячок В., Скиба В., Вознюк Н. та ін.] / за ред. проф. Мальованого М. С. – Електрон. дан. – К.: Яроченко Я.В., 2024. 420 с.
АрміяINFORM – онлайн-медіа Міністерства оборони України [Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі – R40-02753] : https://armyinform.com.ua/2025/02/11/okupanty-vypustyly-po-ukrayini-19-raket-ta-ponad-120-bpla-povitryani-syly-zsu/
Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року. Київська школа економіки KSE. 2024. 39 с.
Сучасне озброєння і військова техніка Збройних сил Російської Федерації. Довідник учасника ООС / за ред. Корнійчука С.П. Харків: ДІСА ПЛЮС. 2020. 1220 с.
Liquid Rocket Fuel in the OSCE Area: Overview of Disposal Aspects Publisher Organization for Security and Co-operation in Europe Date 23 October 2008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В’ячеслав Володимирович Гнатюк, Тетяна Олександрівна Шаблій

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).