Хімічна небезпека повітряної складової агресії Росії

Автор(и)

  • В’ячеслав Володимирович Гнатюк Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0009-0000-0709-0246
  • Тетяна Олександрівна Шаблій Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» , Україна image/svg+xml https://orcid.org/0000-0003-3454-675X

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2025.325838

Ключові слова:

хімічна небезпека, ракетне паливо, далекобійне озброєння, забруднення довкілля, токсичність, екологічна безпека

Анотація

В даній роботі проведений аналіз загроз хімічного забруднення територій від далекобійного озброєння, що застосовується Російською Федерацією проти України. Наведена статистична інформація щодо обстрілів з моменту повномасштабного вторгнення до 27 листопада 2024 року. За представленими статистичними даними розрізняються області, які характеризуються певними тенденціями щодо типу використаного озброєння, зокрема: переважання ракет певного типу, наявність чи відсутність повітряних атак безпілотними апаратами. З’ясовано, що найбільшою кількістю ракет та безпілотних апаратів були атаковані Харківська, Запорізька, Дніпропетровська та Львівська області, по 112–139 ідентифікованих цілей на кожну область. Найбільша кількість зафіксованих цілей за цей період часу припала на Київ та Київську область – 328 випадків.

Продемонстровано темпи нарощування обстрілів по території України за роками і підраховано, що кількість БПЛА, які були використані, у 7 разів більша, ніж кількість використаних ракет.

В роботі проведена оцінка різних типів балістичних та крилатих ракет, що атакували регіони України, щодо їх небезпеки хімічного забруднення довкілля через витік палива після падіння. Показано, що найбільш хімічно небезпечною є радянська крилата ракета Х-22, в якій в якості палива використовується двокомпонентна композиція: паливо – ТГ-02 (самін), окисник – АК-27І (меланж). І хоча в БПЛА використовуються менш агресивні палива, проте кількість їх застосування під час обстрілів підвищує рівень екологічної небезпеки.

Біографії авторів

В’ячеслав Володимирович Гнатюк, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Тетяна Олександрівна Шаблій, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., Камак Д.О., Закіров З.З. Два роки боротьби з засобами повітряно-космічного нападу військ російської федерації у війні проти України // Випробування та сертифікація. 2024. № 3(5). С. 20–29.

Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., Александров О.В., Власік С.М. Сучасні війни та основні вимоги до мережецентричних систем управління військового призначення // Системи озброєння і військова техніка. 2022. № 1(69). С. 40–45.

Rapid Environmental Assessment of Kakhovka Dam Breach Ukraine. 2023. United Nations Environment Programme.

Ukraine: Rapid Damage and Needs Assessment. 2024. The World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations.

Іванюта С.П. Екологічні і техногенні загрози у зоні військового конфлікту на сході України // Стратегічна панорама. 2017. № 1. С. 53–60.

Vozniuk М., Shabliy T., Gomelya M., Sirenko L., Sidorov D. Electrochemical Purification of Oil-Containing Shipping Waters // Journal of Ecological Engineering. 2023. № 24(7). Р. 246–253.

Звіт «Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС» (PDNA). 2023. Уряд України, Організація Об’єднаних Націй. 10 с.

Ґрунтовий покрив України в умовах воєнних дій: стан, виклики, заходи з відновлення: монографія; за ред. С.А. Балюка, А.В. Кучера, М.І. Ромащенка. К.: Аграрна наука, 2024. 340 с.

Балюк С.А., Кучер А.В., Солоха М.О., Соловей В.Б. Оцінювання впливу збройної агресії рф на ґрунтовий покрив України // Український географічний журнал. 2024. № 1(125). С. 7–18.

Петрушка К.І., Мальований М.С., Петрушка І.М., Бондар О.І. Методи визначення індексів небезпеки для ґрунтів, забруднених токсичними сполуками внаслідок військових дій в Україні на прикладі міста Львова // Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування: кол. монографія / [авт. кол.: Русин І., Дячок В., Скиба В., Вознюк Н. та ін.] / за ред. проф. Мальованого М. С. – Електрон. дан. – К.: Яроченко Я.В., 2024. 420 с.

АрміяINFORM – онлайн-медіа Міністерства оборони України [Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі – R40-02753] : https://armyinform.com.ua/2025/02/11/okupanty-vypustyly-po-ukrayini-19-raket-ta-ponad-120-bpla-povitryani-syly-zsu/

Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року. Київська школа економіки KSE. 2024. 39 с.

Сучасне озброєння і військова техніка Збройних сил Російської Федерації. Довідник учасника ООС / за ред. Корнійчука С.П. Харків: ДІСА ПЛЮС. 2020. 1220 с.

Liquid Rocket Fuel in the OSCE Area: Overview of Disposal Aspects Publisher Organization for Security and Co-operation in Europe Date 23 October 2008.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-30

Як цитувати

Гнатюк, В. В., & Шаблій, Т. О. (2025). Хімічна небезпека повітряної складової агресії Росії. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 56–67. https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2025.325838

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ