Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження
http://chemengine.kpi.ua/
<p><strong>Вісник НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського". Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження</strong> є науково-технічним фаховим виданням, адресованим спеціалістам, які цікавляться процесами та технологіями переробки сировини для створення сучасних матеріалів та засобів виробництва найбільш економічно вигідним та екологічно обґрунтованим шляхом.<br />Категорія читачів: науковці, викладачі, аспіранти, студенти.<br />Періодичність виходу: 4 рази на рік.<br />Рік заснування: 1982.<br />ISSN: 2617-9741 (Print) <br />ISSN: 2664-1763 (Online)</p> <p><strong>Журнал включено до категорії "Б" Переліку наукових фахових видань України </strong> за такими спеціальностями: 161 Хімічні технології та інженерія; 133 Галузеве машинобудування; 151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології; 101 Eкологія. (відповідно наказам МОНУ №1643 від 28.12.2019р та № 409 від 17.03.2020р).</p>National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”uk-UAВісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження2617-9741<p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p> <ul> <li>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ul> <ul> <li>Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.</li> </ul> <ul> <li>Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_new">The Effect of Open Access</a>).</li> </ul>Полімерні гелеві матеріали на основі полівінілового спирту і наночастинок срібла
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312424
<p><em>Останнім часом питання техногенно-екологічної безпеки виходять на перший план розвитку цивілізації. Наразі спостерігається тенденція до збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Одним із шляхів пом’якшення їхнього впливу та наслідків на населення є створення інноваційних лікувальних матеріалів. </em></p> <p><em>Тому нині актуальною є ідея розробки нетоксичного, антибактеріального та противірусного полімерного гідрогелю із заданими функціональними властивостями в якості ранової пов’язки. </em></p> <p><em>Робота присвячена створенню срібловмісних гелевих матеріалів на основі полівінілового спирту і поліетиленгліколю. Гідрогелеві нанокомпозитні матеріали отримували шляхом відновлення іонів срібла за допомогою аскорбінової кислоти з подальшим зшиванням макромолекул полімеру шляхом опромінення високоенергетичним електронним променем. Методом ширококутового розсіювання рентгенівських променів була вивчена структура гідрогелевих матеріалів та підтверджено наявність металічного срібла в досліджуваних полімерних системах. Було встановлено, що полімерні гідрогелеві матеріали ПВС-ПЕГ-1% Ag проявляють антимікробну та противірусну активність. Виявлено, що досліджувані полімерні гідрогелеві матеріали з наночастинками срібла не проявляють токсичного ефекту. </em></p>Валерій Леонідович ДемченкоСвітлана Дмитрівна ЗагородняНаталія Павлівна РибальченкоЛюбов Олексіївна АртюхПоліна Юріївна ЗарембаМаксим Володимирович ЮрженкоІлля Олегович СитникВікторія Олексіївна ОвсянкінаВолодимир Борисович Неймаш
Авторське право (c) 2024 Світлана Дмитрівна Загородня, Валерій Леонідович Демченко, Наталія Павлівна Рибальченко, Любов Олексіївна Артюх, Поліна Юріївна Заремба, Максим Володимирович Юрженко, Ілля Олегович Ситник, Вікторія Олексіївна Овсянкіна, Володимир Борисович Неймаш
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293839210.20535/2617-9741.3.2024.312424Одержання гранульованих адсорбентів на основі біополімерів та глинистих мінералів
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312425
<p><em>Представлені результати досліджень реологічних характеристик суспензій на основі сапоніту та альгінату натрію з різним їх масовим співвідношенням. Показано, що дані системи є тиксотропними і їх вʾязкість залежить від вмісту твердої фази у суміші при однаковому вмісті полімеру. Визначено необхідні умови гранулювання для одержання адсорбентів. Встановлено, що на стійкість гранул у водному середовищі впливає кількість введеного альгінату натрію у глинисту суспензію. Досліджено структурно-сорбційні характеристики гранульованих матеріалів на основі природного та модифікованого феригідритом сапоніту. Показано, що </em><em>при гранулюванні питома поверхня зразку з нанесеним шаром оксигідроксидів заліза становить 109 м<sup>2</sup>/г, що менше від 173 м<sup>2</sup>/г для його порошкоподібної форми, але в 2 рази більше у порівнянні з вихідним мінералом (52 м<sup>2</sup>/г).</em> <em>За допомогою методів диференційно-термічного аналізу та термічної гравіметрії вивчено процеси та фазові перетворення, що відбуваються у гранульованих матеріалах, які містять як алюмосилікат, так і органічний біополімер. </em><em>Показано перспективність одержаних адсорбентів для очищення вод від забруднення іонами важких металів. </em></p>Ольга Володимирівна ФоменкоОлександр Лаврович МаковецькийАнтоніна Ігорівна БондарєваВікторія Юріївна ТобілкоЦзюньцзє Юй
Авторське право (c) 2024 Олександр Лаврович Маковецький, Ольга Володимирівна Фоменко, Антоніна Ігорівна Бондарєва, Вікторія Юріївна Тобілко, Цзюньцзє Юй
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-2939310310.20535/2617-9741.3.2024.312425Аналіз існуючих систем керування технологічним режимом процесу нафтопереробки
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312421
<p><em>Система керування є критично важливим компонентом у кожній сфері сучасного життя, особливо в процесах нафтопереробки. Вона забезпечує безперервний контроль і оптимізацію технологічних операцій, таких як очищення, дистиляція та підігрів нафти. Покращена продуктивність таких систем призводить до підвищення загальної ефективності, що в довгостроковій перспективі означає значну економію ресурсів, енергії та підвищення якості нафтопродуктів.</em></p> <p><em>Численні системи керування були розроблені спеціально для цієї мети протягом останніх кількох десятиліть у відповідь на постійну потребу в покращенні продуктивності. Маючи це на увазі, ця стаття спрямована на класифікацію та аналіз контролерів різних типів. Перехід від звичайних до більш інтелектуальних адаптивних контролерів виділено разом із відповідними принципами. Звичайні регулятори — це ті, що розроблені для лінійних систем без урахування можливості виникнення параметричних змін. Адаптивні контролери мають здатність автоматично навчатися та адаптуватися до стану заводу та проводити точний поведінки системи.</em></p>Сергій Олегович КубахВіталій Степанович Цапар
Авторське право (c) 2024 Сергій Олегович Кубах, Віталій Степанович Цапар
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293577310.20535/2617-9741.3.2024.312421Синтез адаптивного МП-регулятора для процесу випалювання заготовок вуглеграфітових виробів
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312422
<p><em>Модельнопрогнозний регулятор забезпечує кращу якість керування технологічним процесом випалювання заготовок вуглеграфітових виробів порівняно з ПІД-регуляторам і його варіаціями. Його вада — чутливість до похибок моделювання об’єкта. За одночасної зміни усіх параметрів об’єкта в несприятливий бік усього на 3 % керування модельнопрогнозного регулятора стає незадовільним.</em></p> <p><em>У дослідженні синтезовано адаптивний модельнопрогнозний регулятор для керування процесом випалювання. Для ідентифікації моделі камери «під вогнем» у реальному часі використано рекурсивний алгоритм найменших квадратів із забуванням; показник забування становить 0,98. Порівняно роботу звичайного й адаптивного модельнопрогнозних регуляторів за точної моделі, за несприятливих відхилів параметрів стаціонарного об’єкта від параметрів моделі, за сприятливих відхилів, а також за нестаціонарного об’єкта, параметри якого змінюються східчасто. В усіх випадках адаптивний регулятор забезпечує дотримання перепаду температури в найгарячішій («найнебезпечнішій») заготовці в заданих межах, 90 ℃, і навіть дає «запас» за цим перепадом (від 0,8 % до 8 %). Однак він робить випалювання тривалішим (від 4,8 % до 142,1 %) і витратнішим із погляду палива (від 1,2 % до 106,2 %), ніж у разі використання неадаптивного регулятора, навіть тоді, коли останній забезпечує дотримання обмежень.</em></p> <p><em>Загалом доцільно використовувати адаптивний модельнопрогнозний регулятор. Потрібно дослідити економічні межі такої доцільности, а також порівняти різні методи ідентифікації, щоби підвищити швидкодію.</em></p>Редріх Олегович ПутятінАнатолій Іванович Жученко
Авторське право (c) 2024 Редріх Олегович Путятін, Анатолій Іванович Жученко
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293748210.20535/2617-9741.3.2024.312422Дослідження гідродинаміки руху теплового агенту для фільтраційного сушіння бурякового жому
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312415
<p><em>У статті представлено результати експериментальних досліджень гідродинаміки руху теплового агенту крізь стаціонарний шар бурякового жому за фільтраційного методу сушіння. Показано, що гідравлічний опір шару дослідженої біомаси зростає із збільшенням його висоти. Виконано комп</em><em>’</em><em>ютерне моделювання руху теплового агенту крізь стаціонарний шар бурякового жому за допомогою програмного комплексу ANSYS Fluent 2022 R2. Розраховано відносне середнє відхилення теоретично розрахованих результатів від одержаних експериментальних даних, що для висот шару осушеного матеріалу 90÷110 мм становить 2,19 %, для висот шару осушеного матеріалу 80÷120 мм ‒ 4,09 %. Одержані результати можуть бути використані для практичних розрахунків сушильного обладнання.</em></p>Олександр Сергійович ІващукВолодимир Михайлович АтаманюкРоман Андрійович Чижович
Авторське право (c) 2024 Олександр Сергійович Іващук, Володимир Михайлович Атаманюк, Роман Андрійович Чижович
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-29391810.20535/2617-9741.3.2024.312415Застосування феромагнітних матеріалів для стабілізації теплового режиму технологічних процесів (Огляд)
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312417
<p><em>Розглянуто основні підходи для забезпечення потрібної температури потоків речовин і матеріалів, що перебувають у технологічному й допоміжному обладнанні різних галузей економіки, зокрема хімічної, харчової, мікробіологічної, теплоенергетичної, металургійній, сільськогосподарської, медичної й будівельної. Робочі органи технологічного обладнання та певні конструктивні елементи допоміжного обладнання при цьому запропоновано виготовляти з магнітного матеріалу з температурою фазового переходу ІІ роду (точкою Кюрі), що відповідає температурі проходження технологічного або допоміжного процесу. Розглянуто технологічні процеси з використанням магнітотермічного ефекту та відповідні конструкції обладнання: теплообмінного, тепломасообмінного, механічного й гідромеханічного, обладнання для перероблення термопластів, а також інших пристроїв. Зазначений метод забезпечення потрібного теплового режиму доцільно застосовувати насамперед у великотоннажних виробництвах неперервної дії. Перевагою методу є стабільне проходження процесу у вузькому температурному діапазоні, що надзвичайно важливо під час оброблення термочутливої сировини й напівфабрикатів для забезпечення стабільних властивостей одержуваної продукції, а недоліком – труднощі під час пошуку наявних або створення нових феромагнітних матеріалів з потрібними термомагнітними властивостями для виготовлення відповідних конструктивних елементів технологічного й допоміжного обладнання.</em></p>Ігор Олегович МікульонокОлена Іванівна Іваненко
Авторське право (c) 2024 Ігор Олегович Мікульонок, Олена Іванівна Іваненко
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293193810.20535/2617-9741.3.2024.312417Розділення багатокомпонентних газових сумішей
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312418
<p><em>При виробництві гранульованих органо-мінеральних добрив із застосуванням техніки псевдозрідження шляхом зневоднення рідких гетерогенних сумішей як енергоефективної технології, виникає необхідність очистки відпрацьованого теплоносія що містить тверді частинки, пил та значну кількість водяної пари. Тверді частинки розміром до 20 мкм ефективно вловлюються в циклонних апаратах. Для подальшого вловлювання водяної пари та дрібнодисперсних твердих частинок використовується скрубер із додатковим контуром циркуляції води, яка, після досягнення концентрації понад 20 %, відводиться на стадію грануляції. Це призводить до підвищення енерговитрат на виробництво в цілому. Проведення попередньої конденсації водяної пари з викидів, що містять 5-7 % (мас.) води, дозволить зменшити витрати на доочистку викидів та підвищити рівень екологічної безпеки на виробництві. </em></p> <p><em>Для вибору найбільш ефективного способу розділення багатокомпонентних газових дисперсій, що супроводжується зміною їх агрегатного стану, доцільно провести аналіз та систематизацію існуючих наукових розробок. Подібний підхід дозволяє обрати оптимальне рішення для розділення газо-пилового та газо-рідинного потоків в умовах існування великої кількості видів апаратурного оформлення та рівня інноваційності останніх. Крім раціональної конструкції апаратів в проведених дослідженнях велика увага приділялася також питанням енергоефективності, ресурсоощадності та забезпечення стану екологічної безпеки на виробництвах.</em></p> <p><em>За результатами проведеного аналізу запропоновано використання схеми з послідовно встановлених </em><em>циклонів ЦН-11 </em><em>та </em><em>СК‑ЦН‑33</em><em>. </em><em>Циклон ЦН-11 пропонується використовувати для </em><em>попереднього в</em><em>ловлювання високодисперсного пилу,</em><em> а </em><em>СК-ЦН-33 </em><em>для конденсації та вловлювання водяної пари та не вловлених у попереньому циклоні твердих частинок.</em></p>Андрій Романович СтепанюкЯрослав Микитович КорнієнкоАндрій Валерійович Дмитрук
Авторське право (c) 2024 Андрій Романович Степанюк, Ярослав Микитович Корнієнко, Андрій Валерійович Дмитрук
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293394910.20535/2617-9741.3.2024.312418Екструзійні агрегати для переробки багатокомпонентних сумішей
http://chemengine.kpi.ua/article/view/312419
<p style="text-align: justify; line-height: 95%;"><em>Досліджено існуючі конструкції черв’ячних екструдерів, які спеціалізуються на переробці двох і більше компонентних сумішей в різних галузях промисловості. Наведено аналіз конструкцій кожного із розглянутих прототипів черв’ячних екструдерів для переробки багатокомпонентних сумішей. Представлено критичну оцінку кожної із наведених конструкцій із зазначеними перевагами та недоліками. Беручи до уваги ключові переваги кожного із розглянутих прототипів, було надано рекомендації щодо найбільш оптимальної конструкції черв’ячного екструдера для переробки композиційних матеріалів.</em></p>Володимир Іванович СівецькийОлексій Тарасович Мальчевський
Авторське право (c) 2024 Володимир Іванович Сівецький, Олексій Тарасович Мальчевський
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
2024-09-292024-09-293505610.20535/2617-9741.3.2024.312419