АНАЛИЗ ТЕХНОЛОГИЙ ПЕРЕРАБОТКИ НЕФТЯНЫХ ШЛАМОВ НЕФТЕПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ ЗАВОДОВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2013.79123Ключові слова:
углеводороды, нефтеперерабатывающий завод, переработка нефтяного шлама, функционально-стоимостной анализАнотація
Показана важность переработки нефтяных шламов. Определены наиболее важные исходные характеристики и проведен анализ технологий переработки нефтяных шламов, образующихся на нефтеперерабатывающих заводах. Функционально-стоимостной анализ базовых технологий утилизации нефтяных шламов показал, что наивысшую интегральную оценку имеет технология термодесорбции и трехфазного центрифугирования.
Посилання
Абросимов А. А. Экология переработки углеводородных систем / А. А. Абросимов – М. : Химия, 2002. – 608 с.
Ибатулин Р. Р. Исследование свойств нефтешламов и способы их утилизации / Р. Р. Ибатулин,
И. И. Мутин, М. Н. Исхакова, К. Г. Сахабутдинов // Нефтяное хозяйство. – 2006. – № 11. – С. 116–118.
Дметриевский А. Б. Идентификация и минимизация химического и радиационного загрязнения окру-жающей среды нефтешламами : автореф. дис... канд. техн. наук: 05.26.03 / А. Б. Дметриевский. – СПб. : СП ГТИ, 2007. – 29 с.
Соркин Я. Г. Безотходное производство в нефтеперерабатывающей промышленности / Я. Г. Соркин. – М. : Химия, 1983. – 200 с.
Филатов Д. А. Отмыв нефтешлама композициями ПАВ с последующей биодеструкцией нефти в отра-ботанном растворе / Д. А. Филатов, Сваровская Л. И., Алтунина Л. К. // Вода: химия и экология. – 2011. – № 2. – С. 41–46.
Сейдов А. Рынок оборудования по утилизации нефтешлама в РФ в 2004–2012 гг. / А. Сейдов, И. Рухля, Ю. Фомин, О. Плиткина – М. : AT Consulting, 2012. – 140 с.
Хайдаров Ф. Р. Нефтешламы. Методы переработки и утилизации / Ф. Р. Хайдаров. – Уфа : Монография, 2003. – 74 с.
Романцева С. В. О взаимосвязи углеродного состава нефтешламов с методами их утилизации /
С. В. Романцева, А. П. Ликсутина // Вестник Тамбовского университета ; сер. «Естественные и техниче-ские науки». – 2003. – № 1. – С. 129-130.
Горлова Л. П. Органицация функционально-стоимостного анализа на предприятии / Л. П. Горлова,
Е. П. Крыжановская, В. В. Муровская. – М. : Финансы и статистика, 1982. – 127 с.
Грамп Е. А. Опыт использования функционально-стоимостного анализа в промышленности США /
Е. А. Грамп, Л. М. Соркина. – М. : Финансы и статистика, 1982. – 127 с.
Рузинов Л. П. Статистические методы оптимизации химических процессов / Л. П. Рузинов – М. : Химия, 1972. – 200 с.
Нератов Д. Нефтешлам – в дело / Д. Нератов // Трубопроводный транспорт нефти. – 2007. – № 9. –
С. 6–8.
Мингулов Ш. Г. Опыт природоохранной деятельности ООО «НГДУ Туймазанефть» в области био-разложения нефтешламов и улавливания легких фракций углеводородов / Ш. Г. Мингулов, Ф. Н. Мини-каев // Нефтяное хозяйство. 2004. – № 8. – С. 40–41.
Глезин И. К. Пиролиз твердых отходов нефтеперерабатывающей промышленности / И. К. Глезин,
В. И. Петров, Т. А. Тимофеев – М. : ЦНИИТЭнефтехим, 1981.
Ручкинова О. И. Экологически безопасная утилизация твердых нефтеотходов / О. И. Ручкинова // Защи-та окружающей среды в нефтегазовом комплексе. – 2003. – Вып. 4. – С. 29-32.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).