Неперервні форми математичних описів напірних ящиків із повітряною подушкою
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.78220Ключові слова:
папероробна машина, напірний ящик із повітряною подушкою, математичний описАнотація
Розроблено математичні описи напірних ящиків папероробних машин як об’єктів керування. Напірний ящик описано системою лінійних неоднорідних диференціальних рівнянь, передавальними функціями за двома прямими й двома перехресними каналами, системою векторно-матричних рівнянь та імпульсними перехідними функціями
Посилання
Жученко А. І. Математичні моделі цифрових систем керування / А. І. Жученко. – К. : ІЗМН, 1997. – 238 с.
Пиргач Н. С. Математическое описание напускных камер напорных ящиков быстроходных бумаго- и картоноделательных машин / Н. С. Пиргач // Сб. науч. тр. УкрНИИБ. – 1972. – Вып. 15. – С. 103–113.
Пиргач Н. С. Математическое описание систем воздухоснабжения напорных ящиков высокого давле-ния / Н. С. Пиргач // Сб. науч. тр. УкрНИИБ. – 1970. – Вып. 13. – С. 121–141.
Справочник по автоматизации целлюлозно-бумажных предприятий / Э. В. Цешковский, Н. С. Пиргач, Г. Д. Ерашкин и др. – М. : Лесн. пром-ть, 1989. – 368 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).