СКЛАД, СТРУКТУРА І ДИСПЕРСНІСТЬ ПРИРОДНОЇ КРЕЙДИ РОДОВИЩ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Дмитро Iгорович Аршинніков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Валентин Анатолійович Свідерський Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Людмила Андріївна Нудченко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77972

Ключові слова:

карбонати кальцію, крейда, кальцити, хімічний склад, дисперсність, морфологія, мінералогічний склад, до-ломітизований кальцит, арагоніт

Анотація

Дослідженосклад, структуру, дисперсність і морфологію природної крейди родовищ України. Дана їх кількісна оцінка у порівнянні з імпортними кальцитами виробництва Туреччини.

Біографії авторів

Дмитро Iгорович Аршинніков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

магістрант кафедри машин і апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Валентин Анатолійович Свідерський, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімічної технології композиційних матеріалів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Людмила Андріївна Нудченко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

старший викладач кафедри хімічної технології композиційних матеріалів Національного технічного університету України «Київський політех-нічний інститут»

Посилання

Седых В. А. Технические свойства упаковочных пленок на основе ПВХ / В. А. Седых, А. В. Жучков // Вестн. Воронежского гос. ун-та инж. технологий. – 2013. – № 2.

Брок Т. Европейское руководство по лакокрасочным материалам и покрытиям / Т. Брок, М. Гротеклаус, П. Мишке. – М. : Пэйнт Медиа, 2004. – 548 с.

Торопов Н. А. Кристаллография и минералогия / Н. А. Торопов, Л. Н. Булак. – Л. : Изд-во лит. по строи-тельству, 1972. – 502 с.

Бабаевский П. Г. Наполнители для полимерных композиционных материалов / П. Г. Бабаевский. – М. : Химия, 1981. – 736 с.

Свідерський В. А. Фізико-хімічні властивості поверхні каолінів і каолінвмісних глин та їх водних диспе-рсій / В. А. Свідерський, В. Г. Сальник, Л. П. Черняк. – К. : Знання, 2012. – 168 с.

Кудеярова Н. П. Меховые толщи Белгородской области: состав, структура и свойства / Н. П. Кудеярова, В. В. Назарова, В. П. Рожков // Строительные материалы. – 2010. – № 8. – С. 55–57.

Караваєв Т. А. Особливості хімічного складу та структури вітчизняних і закордонних карбонатних на-повнювачів / Т. А. Караваєв, В. А. Свідерський // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харківськ. політехн. ін-т». – 2012. – № 32. – С. 116–121.

##submission.downloads##

Як цитувати

Аршинніков Д. I., Свідерський, В. А., & Нудченко, Л. А. (2016). СКЛАД, СТРУКТУРА І ДИСПЕРСНІСТЬ ПРИРОДНОЇ КРЕЙДИ РОДОВИЩ УКРАЇНИ. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 103–108. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77972

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).