ЕФЕКТИВНІСТЬ ІОНООБМІННИХ ФІЛЬТРІВ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ЗАЛІЗА З ВОДИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77952Ключові слова:
знезалізнення води, іонний обмін, катіоніт, аніоніт, окислення, фільтруванняАнотація
Вивчено вилучення іонів заліза з води на іонообмінних фільтрах. Установлено, що катіоніти в кислій і сольовій формах сорбують іони заліза з води за низьких концентрацій у присутності йонів жорсткості. У разі застосування аніонітів у ClO2– і MnO4–-формах відбувається ефективне вилучення заліза (II) завдяки його окисленню й переведенню в нерозчинний у нейтральному середовищі гідроксид заліза (III). Визначено окислювальну здатність аніоніту АВ-17-8 у ClO2– і MnO4–-формах.Посилання
Шумілова О. О. Дослідження впливу евтрофікації на вторинне забруднення Бузького лиману важкими металами / О. О. Шумілова,
Г. Г. Трохименко // Вісник НУК. – 2012. – № 1. – С. 56–62.
Мальований М. С. Дослідження ізотерми адсорбції іонів Fe2+ на природніх глинистих мінералах Сумської області / М. С. Мальований, С. Б. Большаніна, В. Д. Дудченко // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2006. – № 6. – С. 17–21.
Гомеля И. Н. Оценка эффективности ионитов КУ-2-8 и Aqualine K-100 FC при умягчении воды в при-сутствии ионов железа / И. Н. Гомеля, Ю. А. Омельчук, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсо-збережение. – 2008. – № 3. – С. 62–65.
Боженко А. М. Выбор смеси ионитов для эффективного умягчения и обезжелезивания воды / А. М. Бо-женко, И. Н. Гомеля, Ю. А. Омельчук // Зб. наук. пр. СНУЯЕ та П. – 2007. – Вип. 4 (24). – С. 144–149.
Гончарук В. В. Нанофильтрация в питьевом водоснабжении / В. В. Гончарук, А. А. Кавицкая,
М. Д. Скильская // Химия и технология воды. – 2011. – Т. 33. – № 1. – С. 63–94.
Kavitskay A. A. Reverse osmosic of concentrated calcium sulphate solusion in the presence of iron (II) ions using composit membranes / A. A. Kavitskay, T. V. Knyazkova, A. A. Maynazovich // Desalination. – 2000. – Vol. 132. – P. 281–286.
Тугай А. М. Експериментальне дослідження знезалізнення підземних вод на двошарових фільтрах /
А. М. Тугай, О. О. Садчиков // Наук. вісн. будівництва. – 2013. – Вип. 72. – С. 363–369.
Садчиков О. О. Моделювання і розрахунки втрат напору у двошаровому фільтрі при знезалізненні
води // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – 2013. – Вип. 13. – С. 18–23.
Чернова Н. М. Розрахунок глибини видалення іонів Mn2+ з води при застосуванні сорбента-каталізатора / М. Н. Чернова, О. В. Мамченко // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. – 2012. – № 4 (10). – С. 4–11.
Юрков С. В. Знезалізнення води електрокоагуляцією / С. В. Юрков, О. О. Садчиков // Проблеми водопоста-чання, водовідведення та гідравліки : наук.-техн. зб. – 2009. – Вип. 12. – С. 20–24.
Комплексная очистка воды с использованием комбинированной загрузки Экософт микс / Т. Е. Митчен-ко, Н. В. Макарова, А. А. Митченко и др. // Вода і водоочисні технології. – 2004. – № 2. – С. 20–23.
Фильтрующие среды для комплексной очистки воды / Е. А. Шевчук, З. В. Малецкий, Е. Н. Шенкарук и др. // Вода і водоочисні технології. – 2009. – № 6–7. – С. 24–28.
Лурье Ю. Ю. Справочник по аналитической химии / Ю. Ю. Лурье. – М. : Химия, 1989. – 448 с
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).