АНАЛІЗ ВИКИДІВ ГАЗОФТОРИДНОГО ФРАКЦІОНУВАННЯ ЯДЕРНИХ ВІДХОДІВ

Автор(и)

  • Володимир Вікторович Левенець Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Україна
  • Ірина Леонідівна Ролік Харківський фізико-технічний інститут, Україна
  • Микола Петрович Усіков Харківський фізико-технічний інститут, Україна
  • Борис Михайлович Широков Харківський фізико-технічний інститут, Україна
  • Миколай Олександрович Хованський Харківський фізико-технічний інститут,
  • Олексій Володимирович Шиян Харківський фізико-технічний інститут, Україна
  • Андрій Олексійович Щур Харківський фізико-технічний інститут, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77935

Ключові слова:

газофторидна технологія, ядерні відходи, екологічна безпека, ядерно-фізичні методи аналізу

Анотація

Досліджено газофторидну технологію переробки відходів підприємств атомно-промислового комплексу, що відпрацьована в ННЦ ХФТІ. Використано ядерно-фізичні методи аналізу. Визначено кількісні та якісні характеристики її потенційних негативних екологічних факторів, а саме викидів безпосередньо на робочому місці.

Біографії авторів

Володимир Вікторович Левенець, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»

доктор фізико-математичних наук, начальник відділу Національ-ного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Ірина Леонідівна Ролік, Харківський фізико-технічний інститут

кандидат технічних наук, молодший науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут».

Микола Петрович Усіков, Харківський фізико-технічний інститут

заступник начальника відділу Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Борис Михайлович Широков, Харківський фізико-технічний інститут

доктор технічних наук, начальник відділу Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Миколай Олександрович Хованський, Харківський фізико-технічний інститут

провідний інженер-дослідник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Олексій Володимирович Шиян, Харківський фізико-технічний інститут

молодший науковий співробітник Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Андрій Олексійович Щур, Харківський фізико-технічний інститут

кандидат фізико-математичних наук, начальник лабораторії Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»

Посилання

Kubota M. [w. n.] / M. Kubota, Y. Morita // Proc. of Global-97. – Vol. 1. – P. 458.

Тананаев И. Г. Современные технологии экстракционного фракционирования радиоактивных отходов высокого уровня активности [Элетронный ресурс] / И. Г. Тананаев. – Режим доступа : http://nuclearwaste.report.ru/material.asp?MID=393

Fibrous aggregation of magnetite nanoparticles induced by a time-varied magnetic field / Jianfei Sun, Yu Zhang, Zhongping Chen, Jie Zhuu // Angewandte chemle. – Nannoportice aggregates. – 2007. – P. 4767–4770.

Pat. 1001450, EP. MPK (2009) B 01 J 19/08, H 01 J 49/30, H 01 J 49/26. Tandem plasma mass filter /

Т. Ohkawa. – EP19990308652 ; appl. 18.08.2000 ; publ. 22.05.01.

Ковтун Ю. В. Магніто-плазмові сепараційні технології і їх можливе використання для переробки ВЯП і РАВ / Ю. В. Ковтун, Є. І. Скібенко, В. Б. Юферов. // Ядерні та радіаційні технології. – 2007. – Т. 7. –

№ 1–2. – С. 72–80

Плазмооптическая сепарация и диагностика результатов разделения отработанного ядерного топлива / Н. В. Астраханцев, В. М. Бардаков, Во Ньы Зан и др. // ВАНТ ; сер. «Плазмен-ная электроника и новые методы ускорения». – 2010. – № 4. – С. 310–315.

Шаталов В. В. Новые подходы к переработке ядерного топлива газофторидным способом / В. В. Шата-лов, М. Б. Серегин // Многосторонние технические и организационные подходы к ядерному топливному циклу для укрепления режима нераспространения ядерного оружия : тез. докл. междунар. конф. ; Москва, 13-15 июля 2005 г. – С. 17.

Фторидно-дистилляционный рецикл облученного ядерного топлива / В. К. Ежов, А. В. Загнитько,

О. Г. Лебедев и др. ; ИАЭ – 6262/13. – М. : РНЦ «Курчатовский институт», 2003.

Газофторидная переработка отработавшего оксидного топлива / В. В. Шаталов, М. Б. Серегин,

В. Ф. Харин, Л. А. Пономарев // Атомная энергия. – 2001. – Т. 90. – № 3. – С. 212–222.

Газофторидная переработка и минерализация радиоактивных отходов – новые экологически чистые технологии Национального научного центра «Харьковский физико-технический институт» / В. П. Кан-цедал, В. Л. Капустин, И. М. Карнаухов [и др.] // Атомна енергетика та промисловість України. – 1999. – № 2. – С. 17–23.

Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны : метод. указ. от 26 сент. 1985 г. № 3936-85. – М., 1985.

Статистика / под ред. М. Р. Ефимовой. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 336 с.

СП 4696-88. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони, 1988.

##submission.downloads##

Як цитувати

Левенець, В. В., Ролік, І. Л., Усіков, М. П., Широков, Б. М., Хованський, М. О., Шиян, О. В., & Щур, А. О. (2016). АНАЛІЗ ВИКИДІВ ГАЗОФТОРИДНОГО ФРАКЦІОНУВАННЯ ЯДЕРНИХ ВІДХОДІВ. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 66–71. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2016.77935

Номер

№ 1 (2016)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).