Уточнена методика оброблення експериментальних даних капілярної віскозиметрії
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2015.52311Ключові слова:
капілярна віскозиметрія, розплав полімеру, формувальний інструмент, математична модельАнотація
Проаналізлвано течію рідини в циліндричному каналі з урахуванням її неньютонівської поведінки, запропоновано новий алгоритм і програму оброблення даних капілярної віскозиметрії з метою розрахунку параметрів моделі степеневої реологічної залежності.
Посилання
Michaeli, W. (2003), Extrusion Dies for Plastics and Rubber, Hancer/Gardner Publications, Inc., Cincinnati.
Han, C. D. (1976), Rheology in polymer Processing, Academic press, New York, USA.
##submission.downloads##
Як цитувати
Двойнос, Я. Г., Сокольський, О. Л., & Івіцький, І. І. (2015). Уточнена методика оброблення експериментальних даних капілярної віскозиметрії. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 51–55. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2015.52311
Номер
Розділ
ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).