Ефективність інгібіторів корозії металів у водних середовищах різної мінералізації
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.52139Ключові слова:
корозія металі, , сольовий розчин, якість вод, інгібітор корозіїАнотація
Визначено вплив сольового складу розчину на швидкість корозії металів. Доведено, що збільшення солевмісту до 3 % стимулює корозійне розчинення міді й латуні, що обумовлено складністю утворення оксидної плівки на поверхні металу. Якщо для сталі Ст 3 і сталь 20 швидкість корозії в сольових розчинах зростає в 1,5-2,0 раза порівняно з швидкістю корозії у водопровідній воді, то для мідьмісних сплавів – майже на порядок. Встановлено, що інгібітори-пасиватори, які ефективно захищають метали від корозії в прісній воді, є стимуляторами корозії в розчинах із підвищеним солевмістом. Вивчено вплив сульфіту натрію на корозію металів в розчинах. Визначено, що корозійна активність сольових розчинів зменшується з підвищенням концентрації сульфіту натрію внаслідок зменшення вмісту кисню в воді.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).