Вплив реконструкції нанопорошків алмазу на очищення води від іонів Cu2+
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.52046Ключові слова:
двофазний теплообмін, кипіння, пориста поверхня, теплова труба, термосифонАнотація
Представлено результати експериментальних досліджень впливу основних характеристик і параметрів пористих металевих волокнистих структур на інтенсивність двофазного теплообміну при кипінні води та органічних рідин на пористих поверхнях. Отримано спрощені емпіричні формули для розрахунку коефіцієнта тепловіддачі для зон нагрівання теплових труб і термосифонів, що функціонують у низькотемпературних діапазонах.##submission.downloads##
Як цитувати
Шаповал, А. А., Панов, Є. М., Сауліна, Ю. В., Романчук, Б. В., & Трубійчук, Р. П. (2014). Вплив реконструкції нанопорошків алмазу на очищення води від іонів Cu2+. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 44–49. https://doi.org/10.20535/2306-1626.2.2014.52046
Номер
Розділ
ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).