Дослідження ефективності процесів пом’якшення води силікатом натрію

Автор(и)

  • Ярослав Вячеславович Радовенчик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Катерина Юріївна Гордієнко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Олег Олегович Бакуновський Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ, Україна
  • Вероніка Петрівна Іванова Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2024.307362

Ключові слова:

пом’якшення, силікати, кальцій, магній, видалення

Анотація

Сучасний стан природних вод вимагає попереднього пом’якшення більшості господарсько-питних та енергетичних вод. Тому пошук ефективних технологій та реагентів пом’якшення сьогодні особливо актуальний, а дослідження в цій галузі, зважаючи на інтенсивне погіршення якості природних вод,  щорічно нарощуються. Центральне місце в таких дослідженнях займають процеси видалення з води іонів кальцію та магнію. Традиційно вважається, що іони магнію важче піддаються видаленню із води, ніж іони кальцію, оскільки утворюють менше нерозчинних сполук. Загальна ефективність процесів пом’якшення води одночасно залежить від залишкового вмісту обох катіонів. Тому дослідниками іонам магнію також приділяється достатньо уваги. Перспективними реагентами в таких процесах вважається гідроксид та фосфат натрію. Однак, використання першого пов’язано із значним зростанням водневого показника, а використання другого – із перевитратою реагенту та необхідністю підтримання для достатньої ефективності лужного середовища. Тому нами в межах даної роботи було досліджено ефективність силікату натрію в процесах видалення з водного середовища іонів магнію та кальцію. Характерною особливістю реакції утворення твердої фази між катіонами магнію та силікат – аніонами є значна залежність від водневого показника. В нейтральному середовищі утворення твердої фази в модельних розчинах візуально не фіксуються. Разом з тим, деяке зниження жорсткості після фільтрування через «синю стрічку» все ж спостерігається. І із збільшенням рН таке зниження зростає. Найбільша ефективність пом’якшення забезпечується при рівнях рН > 10. Не вдалося отримати якихось позитивних результатів і при вивченні процесів відстоювання та фільтрування сформованої твердої фази. При цьому співвідношення між компонентами та початкова жорсткість води на процес освітлення практично не впливає. Разом з тим, силікат натрію може бути досить ефективним при стехіометричних або більших співвідношеннях. Але суттєвим недоліком є значне підвищення водневого показника після змішування компонентів, що вимагає корегування рН в обробленій воді. А це ще один етап обробки води. Не вдалося отримати позитивні результати і при використанні в якості інтенсифікатора відстоювання та фільтрування гідроксиду алюмінію. При співвідношенні К = [SiO32-, мг-екв]/[Mg2+, мг-екв] = 1 і різних дозах іонів алюмінію значної інтенсифікації процесів відстоювання в діапазоні доз іонів алюмінію 10–70 мг/дм3 не спостерігається. А при дозах алюмінію менше 30 мг/дм3 навіть спостерігається гальмування процесу відстоювання. Як і у випадку обробки силікатом натрію магній містких розчинів, осадження силікату кальцію в значній мірі залежить від водневого показника. Висока ефективність спостерігається лише в сильнолужному середовищі. За інших умов ефективність пом’якшення суттєво знижується. При надлишку чи нестачі осаджувача формуються більш компактні частки, що швидше осідають. В той же час, при стехіометричному чи близькому до нього співвідношенні між компонентами формуються частки розвиненої структури, котрі осідають в два рази повільніше і займають більший уявний об’єм. При стехіометричному співвідношенні компонентів швидкість суттєво гальмується, а при перевищенні К = [SiO32-, мг-екв]/[Ca2+, мг-екв] ≥ 1,0 протягом перших 10 хв всі пори фільтру виявляються перекритими і транспортування рідкої фази припиняється. Зменшення початкової жорсткості до 20 мг-екв/дм3 суттєво картину не змінює. Освітлення суспензії відбувається частково. Значна кількість завислих часток залишається в маточному розчині. Флокулююча здатність сполук кремнію в даних умовах не проявляється. При зниженні вмісту іонів кальцію до 10,2 мг-екв/дм3 обробка еквівалентною кількістю силікату натрію не супроводжується утворенням твердої фази, котру можливо зафіксувати візуально. Хоча після фільтрування через «синю стрічку» жорсткість води знижується. Разом з тим, фільтраційні властивості твердої фази, що формується в процесі пом’якшення, мало відрізняються від фільтраційних властивостей карбонатів, фосфатів та гідроксидів, тому реагент не може бути рекомендований для застосування в системах малої та середньої продуктивності, де основним процесом розділення фаз є фільтрування.

Біографії авторів

Ярослав Вячеславович Радовенчик, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Катерина Юріївна Гордієнко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Олег Олегович Бакуновський, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ

Вероніка Петрівна Іванова, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ

Кандидат технічних наук, науковий співробітник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК Формула Води», м. Київ

Посилання

ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" – Наказ Міністерства охорони здоров'я України 12.05.2010 р. № 400.

Орлов В. О. Водопостачання промислових підприємств: Навчальний посібник / В. О. Орлов, Л. Л. Литвиненко, А. М. Орлова. – К. : Знання, 2014. – 278 с.

Запольский, А. К. Водопостачання, водовідведення та якість води - К. : Вища школа, 2005 – 612 с.

Іонообмінні технології. https://ecosoft.ua/ua/blog/ionoobmennye-tekhnologii/

Іонообмінне очищення води від нітратів при створенні енергоефективних технологій демінералізації води / Трус І. М., Гомеля М. Д., Крисенко Т. В., Воробйова В. І. // Стратегії сталого розвитку: на шляху до сильнішої громади: матеріали науково-практичної конференції, 21 жовтня 2016 р., м. Сєвєродонецьк. – Сєвєродонецьк, 2016. – С. 272 - 274.

Радовенчик, Я. В., Гордієнко, К. Ю., Радовенчик, В. М., & Крисенко, Т. В. (2022). Особливості хімічного висадження іонів кальцію з розведених водних розчинів. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 72–78. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2022.260353.

Радовенчик, В. М., Гордієнко, К. С., Радовенчик, Я. В., & Крисенко, Т. В. (2022). Використання поверхнево-активних речовин для ефективного видалення часток фосфату кальцію із води. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (3), 94–102. https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2022.265365.

Гордієнко К., Радовенчик Я., Крисенко Т., Радовенчик В. Ефективність висадження іонів кальцію з розведених водних розчинів у вигляді фосфатів // Вісник Хмельницького національного університету, №5, 2022 (313). – С. 134 – 140.

Шаблій Т. О., Радовенчик В. М., Гомеля М. Д. Застосування нових реагентів в промисловому водоспоживанні. – К.: Інфодрук, 2014. – 302 с.

Гороновский И. Т., Назаренко Ю. П., Некряч Е. Ф. Краткий справочник по химии. – К.: Изд-во АН УССР, 1962. – 659 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-29

Як цитувати

Радовенчик, Я. В., Гордієнко, К. Ю., Бакуновський, О. О., & Іванова, В. П. (2024). Дослідження ефективності процесів пом’якшення води силікатом натрію. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 62–70. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2024.307362

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ