Оцінка ризиків критичній інфраструктурі України в умовах російської військової агресії
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2024.307360Ключові слова:
ризик, об’єкт інфраструктури, втрати, ймовірність, військові дії, регіониАнотація
Вступ. Руйнування інфраструктури населених пунктів відбувається з перших днів вторгнення рф в Україну як внаслідок безпосередніх бойових дій, так і внаслідок цілеспрямованих ракетних і артилерійських ударів по критичній інфраструктурі та об’єктам життєзабезпечення. Відповідно до Національного плану захисту та забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури необхідно проводити оцінку загроз та ризиків критичній інфраструктурі у відповідних сферах та оцінку загроз національній безпеці внаслідок реалізації загроз критичній інфраструктурі.
Матеріали та методи. Оцінка ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів проводилася на основі обчислення ймовірності виникнення відповідних небезпечних ситуацій та ймовірності втрат від них для різних типів інфраструктури за моделлю. Ризик у роботі кількісно визначався як добуток ймовірності виникнення загрози артилерійських і ракетних обстрілів, експозиції та відповідного впливу на неї у вигляді економічних втрат. Ураховуючи отримані результати оцінки ймовірності ракетних і артилерійських обстрілів і втрат різних типів інфраструктури від них, було побудовано матрицю ризику відповідно до моделі, що використовується в ЄС.
Результати та обговорення. Результати оцінки показують, що практично для всіх регіонів держави існує ризик ураження інфраструктури російськими обстрілами. При цьому найвищий рівень ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів у регіонах України відмічається у Харківській і Донецькій областях. Високий рівень ризику характерний для Запорізької, Луганської, Херсонської, Чернігівської, Миколаївської областей. Середній рівень ризику втрат інфраструктури від ракетних і артилерійських обстрілів відмічається для Київської, Дніпропетровської, Сумської, Одеської, Житомирської областей. Низькій рівень ризику більшою мірою відноситься до Черкаської, Полтавської, Вінницької, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької областей. Оцінка ризику втрат інфраструктури за категоріями проводиться згідно з даними Київської школи економіки щодо формування прямих втрат для різних типів об’єктів інфраструктури, відтак будується матриця ризику. При цьому за статистичними даними обчислюється ймовірність виникнення небезпечних подій та ймовірність економічних втрат від них і на цій основі формується відповідна залежність, що й було зроблено для вирішення мети цієї публікації. Результати оцінки свідчать про найбільші значення ймовірності обстрілів для об’єктів критичної інфраструктури (37 %), житлових будівель (25 %) та закладів освіти (8 %). Значно нижчу ймовірність ураження мають об’єкти енергетики (6 %), АПК та промислові підприємства, що складає також 6 %. Оцінюючи ймовірність втрат об’єктів інфраструктури від обстрілів аналогічним чином, було отримано розподіл ймовірності за різними типами інфраструктури. Результати оцінки свідчать про те, що найбільша ймовірність втрат інфраструктури в умовах України характерна для житлових будівель, об’єктів інфраструктури, енергетики, АПК. Разом з тим, найбільшою ймовірністю обстрілів характеризуються житлові будівлі, об’єкти інфраструктури, активи підприємств, промисловість. Ураховуючи отримані результати оцінки ймовірності ракетних і артилерійських обстрілів і втрат різних типів інфраструктури від них, далі побудовано матрицю ризику відповідно до моделі, що використовується в ЄС. Аналіз отриманих результатів показує, що високий ризик прямих втрат характерний для житлових будівель та об’єктів критичної інфраструктури. Підвищений рівень ризику мають активи підприємств, промисловість, АПК, освіти та енергетики. Середній рівень ризику мають об’єкти лісового фонду, торгівлі, ЖКГ, культури, туризму, спорту, охорона здоров'я, а також транспорту. Інші типи об’єктів інфраструктури, що розглядаються в цьому дослідженні, у т. ч. адміністративні будівлі, об’єкти цифрової інфраструктури, соціальної сфери, фінансового сектору характеризуються низьким рівнем ризику.
Висновки. Отримані результати щодо обґрунтованої оцінки ризиків і збитків об’єктам інфраструктури України від російської військової агресії є важливою передумовою для розробки обґрунтованих заходів із запобігання загроз та притягнення агресора до відповідальності для подальшого відшкодування збитків.
Посилання
Закон України «Про критичну інфраструктуру» №1882-IX від 16.11.2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 825-р «Про затвердження Національного плану захисту та забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/825-2023-%D1%80#Text
The Global Risks Report 2022, 17th Edition, is published by the World Economic Forum. https://www3.weforum.org/docs/WEF_The_Global_Risks_Report_2022.pdf
Rapid Environmental Assessment of Kakhovka Dam Breach Ukraine, 2023 United Nations Environment Programme. DOI: https://doi.org/10.59117/20.500.11822/43696
Ukraine: Rapid Damage and Needs Assessment. March 2023, the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. https://ukraine.un.org/en/224376-ukraine-rapid-damage-and-needs-assessment
Organizational and legal aspects of ensuring the safety and stability of critical infrastructure of Ukraine: analyst. add. / [Bobro D. G., Ivaniuta S. P., Kondratov S. I., Sukhodolya O. M.] / by general ed. O. M. Sukhodoli. - K.: NISD, 2019. - 224 p.
ДСТУ IEC/ISO 31010:2013. Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику. URL: http://khoda.gov.ua/image/catalog/files/dstu%2031010.pdf
Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II: A new approach. – Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. – 40 p. DOI:10.2788/621843
Fairman R. et al. Environmental Risk Assessment - Approaches, Experiences and Information Sources: Environmental issues report No 4. / Prepared at Monitoring and Assessment Research Centre, King’s College, London. EEA (European Environment Agency) Copenhagen, Denmark. 1999-2011.
M. Zgurovsky, M. Kravchenko, K. Boiarynova, O. Ilyash, K. Kopishynska, I. Pyshnograiev, 2022. Analysis of the impact of Russia’s military invasion of Ukraine on the energy independence of European countries. Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 2. DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2022.2.01
Statistics from the T4P Global Initiative War Crimes Database. Ukrainian Helsinki Union for Human Rights. https://t4pua.org/1200
Report on the direct damage to the infrastructure from the destruction caused by Russia's military aggression against Ukraine a year after the start of the full-scale invasion. https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za-rik-povnomasshtabnoyi-viyni-rosiya-zavdala-zbitkiv-infrastrukturi-ukrayini-na-mayzhe-144-mlrd/
S. Ivaniuta. Priority directions for neutralization of environmental and man-made threats in the zone of military conflict in Donbas/ S. Ivaniuta // Strategic priorities. - 2019. - N 2. - P. 38-45.
S. Ivaniuta. Priorities for reducing the risks of occurrence of emergency situations in the context of critical infrastructure protection / S. Ivaniuta // Strategic priorities. - 2017. - N 4 (45). - P. 43-54.
Ivaniuta S., Kachinsky A. Ecological and natural-technogenic safety of Ukraine: a regional dimension of threats and risks: monograph / National in-t of strategic research. - K.: NISS, 2012. - 308 p.
Ivanenko O. Implementation of risk assessment for critical infrastructure protection with the use of risk matrix / ScienceRise. – 2020. – № 2. – Р. 26 – 38.
Directive (EU) 2022/2557 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 on the resilience of critical entities and repealing Council Directive 2008/114/EC. https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2557/oj
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Сергій Петрович Іванюта, Євген Миколайович Панов, Олена Іванівна Іваненко, Сергій Вікторович Гапон
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).