Розроблення математичної моделі розпилювальної сушарки для задач керування
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2023.288249Ключові слова:
енергоефективність, розпилювальна сушарка, математична модель, канонічний вигляд, лінеаризоване рівнянняАнотація
Парадигма сталого розвитку, яка стає провідною у сучасному світі, включає у себе максимально ефективне використання матеріальних та енергетичних ресурсів у виробничих процесах. Одним зі шляхів досягнення такої мети є створення ефективних автоматизованих систем керування. У той же час, ефективне функціонування таких систем неможливе без адекватних математичних моделей об’єктів керування. Таким чином, актуальним завданням даного дослідження є створення моделі об’єкту – розпилювальної сушарки, яку можна було б використовувати в системі керування.
Одним з основних апаратів у виробництві триполіфосфату натрію є розпилювальна сушарка, в якій водна суспензія солей осушується димовими газами. У роботі досліджено конвективне сушіння, коли матеріал безпосередньо контактує з сушильним агентом – пічним газом. Контролювати процес сушіння за температурою сушильної речовини. Під час розроблення математичних моделей прийнято ряд припущень, які дозволяються спростити математичний опис процесу. У той же час, математична модель роботі розробляється виходячи з розділених умов – для випадку коли втратами тепла від розпилювальної сушарки у навколишнє середовище нехтуємо та для випадку, коли втрата тепла у зовнішнє середовище пропорційна різниці температур між топковим газом в сушарці і зовнішнім середовищем.
Початком дослідження є створення структурно-параметричної схеми розпилювальної сушарки з урахуванням усіх вхідних і вихідних величин, що дозволяє визначити канали збурень керування. Складається матеріальний баланс за кількістю вологи і сипучих речовин і тепловий баланс газового середовища. Оскільки метою розроблених моделей є їх використання для вирішення задач керування, у роботі виконано повний шлях перетворень моделей для одержання передатних функцій за каналами керування та збурення, а саме лінеаризація, перетворення за Лапласом, одержання канонічного виду тощо. Розрахунок компоненти передатних функцій здійснюється методом Крамера. На фінальному етапі дослідження одержано та порівняно перехідні характеристики за каналами керування та збурення для систем керування, які будуть працювати на основі розроблених моделей. Одержано чотири перехідні характеристики: за каналом керування з врахуванням припущення про втрату тепла у навколишнє середовище і без врахування, та за каналом збурення за тих самих припущень.
Наведені результати дослідження дають змогу побудувати та проаналізувати математичну модель розпилювальної сушарки з урахуванням вимог до вологості речовини, що висушується, та аналізу процесу керування зміною температури сушильного агенту. Перехідні характеристики розпилювальної сушарки за каналами збурення та керування, які розраховані та представлені в дослідженні, дають змогу порівняти поведінку об’єкта керування з урахуванням і без втрат тепла в навколишнє середовище.
Посилання
Cotabarren, I.M., Bertín, D., Razuc, M.R. Rigo, M.V.and Piña, J. (2018) “Modelling of the spray drying process for particle design”, Chemical Engineering Research and Design. vol. 132, pp.1091–1104.
Lavrentyev, A.K., Radchenko, O.O., Petrenko, V.P. (2016) “Mathematical modeling of spray dryer operating modes for obtaining crystalline materials”, Mekhanika i mashinobuduvannja, no.4, pp.44-51.
Hergeth, W.-D., Jaeckle, C., Krell, M. (2003) “Industrial process monitoring of polymerization and spray drying processes” Polymer Reaction Engineering, vol. 11(6), pp. 663–714.
Tkachenko, S.Y., Spivak, O.Ju, (2007) Sushilny protsesy ta ustanovky [Drying processes and plants], Vinnytsya, Ukraine.
Ivaschuk, V.V., Ladanyuk, A.P., (2015) “Development and research of models of drying process for the task of guaranteed control of production order” Scientific Works of NUFT, vol. 21, iss. 5, pp. 7–16.
Yan Jin, Xiao Dong Chen, (2012) “Numerical study of the drying process of different sized particles in an industrial-scale spray dryer”, Drying Technology, vol. 27, pp. 371–381.
Wawrzyniak, P., Podyma, M., Zbicinski, I., Bartczak, Z., Rabaeva J. (2012) “Modeling of air flow in an industrial countercurrent spray-drying tower”, Drying Technology, vol. 30, pp. 217–224.
Ahmadpour, A. (2021) “Modeling of alomina drying process in spray dryer”, Journal of Chemistry Letters, lett. 2, pp. 178–187.
Keshani, S., Montazeri, M.H., Daud, W.R.W., Nourouzi, M.M. (2015) “Modeling of air flow on wall deposition in different spray dryer geometries” Drying Technology, vol. 0, pp. 1–12; DOI: 10.1080/07373937.2014.966201
Spivak, O.Ju, Zadorozhniy, V.V., Mazur, V.I. (2020) “Mathematical modeling of the grain drying process in mine-type dryers” Materials of the XLIX scientific and technical conference of VNTU divisions, https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fbtegp/all-fbtegp-2020/paper/view/9246
Zbicinski, I. (2017) “Modeling and scaling up of industrial spray dryers”, A Review Journal of Chemical Engineering of Japan, vol. 50(10). pp. 757–767; DOI:10.1252/jcej.16we350.
Zhuchenko, A.I., Kwasko M.Z., Kubrak N.A. (2000) Identifikatsiya dynamichmykh kharakterystyk. Kompyuterni metody [Identification of dynamic characteristics. Computer methods], Kyiv, Ukraine.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олексій Володимирович Ситніков, Денис Миколайович Складанний, Костянтин Ігорович Соколов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).