Непряме визначення температури розплаву в печах для переплавки алюмінієвого брухту

Автор(и)

  • Євген Миколайович Панов Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Михайло Федорович Боженко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Михайло Володимирович Коржик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2023.283520

Ключові слова:

піч, алюмінієвий брухт, розплав, температура, огородження, густина теплового потоку, коефіцієнт теплопередачі

Анотація

Наведені результати розрахункових досліджень з визначення густини теплового потоку та температури зовнішніх поверхонь бокової та торцевої стінок печі для переплавлення алюмінієвого брухту в  інтервалі  температур  розплаву  670  –  750 оС;  на  базі  розрахункових  даних  отримана  апроксимуюча залежність  q = f (tст), максимальне відхилення яких не перевищує 4,6 %. Встановлена залежність температури  стінки  зовнішньої  поверхні  стінки  від  коефіцієнта теплопередачі, побудована залежність kр = f (tст), максимальне відхилення розрахункових даних не перевищує 5,6 %. Надані практичні рекомендації стосовно оперативного визначення температури розплаву в печі в циклі плавки алюмінієвого брухту за виміряною температурою стінки зовнішньої поверхні.

Біографії авторів

Євген Миколайович Панов, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, декан Інженерно-хімічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Михайло Федорович Боженко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент кафедри теплової та альтернативної енергетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Михайло Володимирович Коржик, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент кафедри технічних та програмних засобів автоматизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Анализ мирового рынка алюминия: итоги 2017 года, прогнозы на 2018 год до 2021 года [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http: //www. talco. com. tj/sites/default/files /_world-aluminumindustry/Analyz_mirovogo_rinka_2017 prognoz_2018_do_2021.pdf. – Дата звернення 05.01.23.

Чернавина Д. А. Мировой рынок алюминия: тенденции развития, перспективы и ключевые проблемы / Д. А. Чернавина, Е. А. Чернавин, А. В. Фаллер и др. // Молодой ученый. - 2018. - №17. - С. 206-210.

Pinkham M. Big player aims higher still. IMCO Recycling, Aluminium today / M. Pinkham. - June/July 1999.- p. 43-44.

Савицкий К. В. Переработка шлаков вторичного алюминия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //www. rusnauka. com /SND /Tecnic /1savickiy%20k%20v.doc.htm. – Дата звернення 05.01.23.

Галевский Г.В. Металлургия вторичного алюминия: Учебное пособие для вузов / Г. В. Галевский, Н. М. Кулагин, М. Я. Минцис. Новосибирск: Наука. Сибирское предприятие РАН, 1998. – 289 с.

Макаров Г.С. Мировые тенденции в области переработки и применения вторичного алюминия / Г. С. Макаров // Технология легких сплавов. – 2004. - № 1. – С. 25-30.

Schmitz Ch. Handbook of Aluminium Recycling / Ch. Schmitz // Vulkan – Verlag GmbH, 2014.

Панов Е.Н. Повышение энергетической эффективности печей (миксеров) для переплавки алюминиевого лома /Е.Н. Панов, М.Ф.Боженко. М.В.Коржик и др. //Цветные металлы. – 2005. - № 5 – 6. – С. 114-117.

Панов Є. М. Оптимізація конструкції печей для переплавки алюмінієвого брухту / Є. М. Панов, М. Ф. Боженко, С. В. Даниленко та ін. // Вісник НТУУ "КПІ імені Ігоря Сікорського". Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. - 2017. - № 1. - С. 27-34.

Панов Є. М. Автоматизовані розрахунки при розробці енергоефективних конструкцій печей для переплавлення алюмінієвого брухту / Є. М. Панов, М. Ф. Боженко, М. В. Коржик // Енерготехнології та ресурсозбереження. – 2022. - № 3. - С. 95-104..

Панов Е.Н. Тепловые процессы в электролизерах и миксерах алюминиевого производства / Е.Н. Панов, Г.Н. Васильченко, С. В. Даниленко и др.; под общ. ред. Б.С. Громова. – М.: «Руда и металлы”, 1998. – 256 с.

Троянкин Ю.В. Проектирование и эксплуатация огнетехнических установок: учебное пособие /Ю.В. Троянкин. – М.: Энергоатомиздат, 1988. - 256 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Панов, Є. М., Боженко, М. Ф., & Коржик, М. В. (2023). Непряме визначення температури розплаву в печах для переплавки алюмінієвого брухту . Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 32–38. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2023.283520

Номер

№ 2 (2023)

Розділ

ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Євген Миколайович Панов, Михайло Федорович Боженко, Михайло Володимирович Коржик

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).