Вуглецеві сорбенти з пероцтового лігніну

Автор(и)

  • Віта Василівна Галиш Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Ірина Михайлівна Дейкун Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Інна Миколаївна Трус Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Вячеслав Михайлович Радовенчик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Микола Дмитрович Гомеля Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2022.265362

Ключові слова:

лігнін, сорбент, карбонізація, метиленовий синій, сорбція

Анотація

Залучення вторинної сировини, наприклад, рослинних відходів сільського господарства, а саме соломи злакових культур, стебел олійних культур або стебел технічних рослин розглядається як перспективний напрямок розвитку хімічних технологій. Вчені багатьох країн світу проводять дослідження з використання відходів сільського господарства для одержання з них нових цінних продуктів та речовин для забезпечення потреб різних галузей промисловості. Мета роботи – дослідження процесу утилізації лігніну з відпрацьованого варильного розчину після органосольвентної делігніфікациї соломи ріпаку шляхом карбонізації та подальшого використання його як сорбента. Оцінений вплив рН водних розчинів барвника, його концентрації та тривалості контакту на сорбційну ємність лігніну та вуглецевих матеріалів на основі пероцтового лігніну.

Біографії авторів

Віта Василівна Галиш, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат хімічних наук, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів, інженерно-хімічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», науковий співробітник лабораторії кінетики та механізмів хімічних перетворень на поверхні твердих тіл Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАНУ

Ірина Михайлівна Дейкун, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Інна Миколаївна Трус, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Вячеслав Михайлович Радовенчик, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри екології та технології рослинних полімерів, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Микола Дмитрович Гомеля, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

 

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Halysh V., Sevastyanova O., de Carvalho D.M., Riazanova A.V., Lindström M.E., Gomelya M. Effect of oxidative treatment on composition and properties of sorbents prepared from sugarcane residue // Ind. Crop. Prod. 2019. Vol. 139. P. 111566. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2019.111566

Trembus I, Halysh V. Wheat straw solvolysis delignification // Journal of Chemical Technology and Metallurgy. 2019. Vol. 54 (5). P. 986-992

Галиш В. В., Соколовська Н. В., Ніколайчук А. А., & Трембус І. В. Сорбційні властивості органосольвентного лігніну щодо метиленового синього // Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. 2020. № 2. С. 47-58. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2020.208327

Mittal A., Katahira R., Donohoe B. S., Black B. A., Pattathil S., Stringer J. M., & Beckham G. T. Alkaline peroxide delignification of corn stover // ACS Sustainable Chemistry & Engineering. 2017. Vol. 5(7). P. 6310-6321.https://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/acssuschemeng.7b01424

Trembus I., Trophimchuk J., Deykun I., & Cheropkina R. The catalytic delignification of sunflower stalks with hydrogen peroxide in the environment of acetic acid // Journal of Chemical Technology and Metallurgy. 2021. Vol. 56(2). P. 296-301.

Suopajärvi T., Ricci P., Karvonen V., Ottolina G., & Liimatainen H. Acidic and alkaline deep eutectic solvents in delignification and nanofibrillation of corn stalk, wheat straw, and rapeseed stem residues. Industrial crops and products, 2020. Vol. 145. P. 111956. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2019.111956

Deykun I., Halysh V., and Barbash V. Rapeseed straw as an alternative for pulping and papermaking // Cellulose Chemistry and Technology. 2018. Vol. 52 (9-10). P. 833-839.

Halysh V., Sevastyanova O., Riazanova A. V., Pasalskiy B., Budnyak T., Lindström M. E., & Кartel M. Walnut shells as a potential low-cost lignocellulosic sorbent for dyes and metal ions // Cellulose. 2018. Vol. 25(8). P. 4729-4742. https://doi.org/10.1007/s10570-018-1896-y

Іslam M.A., Ahmed M.J., Khanday W.A. et al. Mesoporous activated coconut shell-derived hydrochar prepared via hydrothermal carbonization-NaOH activation for methylene blue adsorption // Journal of Environmental Management. 2017. Vol. 203. Р. 237 – 244. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2017.07.029

Manna S., Roy D., Saha P. et al. Rapid methylene blue adsorption using modified lignocellulosic materials // Process Safety and Environmental Protection. 2017. Vol. 107. Р. 346 – 356. https://doi.org/10.1016/j.psep.2017.03.008

Liu X.J., Li M.F., Singh S.K. Manganese-modified lignin biochar as adsorbent for removal of methylene blue // Journal of Materials Research and Technology. 2021. Vol. 12. Р. 1434-1445. https://doi.org/10.1016/j.jmrt.2021.03.076

Zhu S., Xu J., Kuang Y. et al. Lignin-derived sulfonated porous carbon from cornstalk for efficient and selective removal of cationic dyes // Industrial Crops and Products. 2021. Vol. 159. Р. 113071. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2020.113071

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-30

Як цитувати

Галиш, В. В., Дейкун, І. М., Трус, І. М., Радовенчик, В. М., & Гомеля, М. Д. (2022). Вуглецеві сорбенти з пероцтового лігніну. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (3), 69–76. https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2022.265362

Номер

№ 3 (2022)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Віта Василівна Галиш, Ірина Михайлівна Дейкун, Інна Миколаївна Трус, Вячеслав Михайлович Радовенчик, Микола Дмитрович Гомеля

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).