Оцінка ефективності алкілімідазолінів при зниженні корозійної агресивності нафтовмісних вод
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2022.260350Ключові слова:
нафтодобування, мінералізовані води, водно-нафтові суміші, корозія металів, біокорозія, інгібітор корозіїАнотація
Предметом дослідження є вивчення процесів корозії нелегованої сталі Ст 3 у водно-нафтових сумішах для створення ефективних композицій інгібіторів корозії для підприємств нафтодобувної та нафтопереробної промисловості. Корозійна агресивність підтоварних та пластових вод, вод, що присутні у сирій нафті, обумовлена їх високою мінералізацією, наявністю різних сірчистих сполук, а також підкисленням за рахунок утворення карбонових кислот та інших кислих сполук. За високої корозійної активності водно-нафтових сумішей відбувається швидке руйнування обладнання та трубопроводів. Це не лише суттєво впливає на економічні показники виробництв за рахунок витрат на заміну металевих конструкцій, але й спричиняє великі екологічні збитки, які обувлені забрудненням довкілля як нафтопродуктами, так і високомінералізованими водами.
Тому одним із найважливіших завдань є захист металевих конструкцій від корозії у мінералізованих водах та водно-нафтових сумішах.
Враховуючи перспективність застосування інгібіторів корозії нелегованої сталі, було вивчено ефективність алкілімідазолінів (С15-С20) у водно-нафтових сумішах в залежності від характеристик водних середовищ та параметрів процесів корозії. Враховуючи те, що реальні пластові води нафтових родовищ України суттєво відрізняються за хімічним складом і змоделювати у лабораторних умовах їх важко, було використано, головним чином, 3%-й розчин хлориду натрію із домішками оцтової кислоти, сульфіту та метабісульфіту натрію. Водні розчини змішувалися із нафтою у співвідношенні 140:10–180:10. Концентрація розчину хлориду натрію (3 %) обумовлена високою корозійною активністю даного розчину до чорних металів, включаючи і розчини з високим рівнем мінералізації. Вибір алкілімідазолінів обумовлений тим, що вони є перспективними інгібіторами як у водному середовищі у присутності нафти, так і у нафті в присутності мінералізованих вод у широкому діапазоні температур.
У літературі практично відсутні дані про вплив рН, нафтопродуктів, сульфітів на корозійну активність мінералізованих середовищ щодо нелегованої сталі. Відсутні дані й про вплив згаданих параметрів на ефективність імідазолінових інгібіторів корозії сталі.
У роботі вивчено процеси корозії сталі Ст 3 у 3-%-му розчині хлориду натрію та його сумішах із нафтою при температурах від 20 до 85 оС при зміні рН від 2,65 до 6,25 за концентрацій імідазолінів від 2 до 50 мг/дм3.
Проведено оцінку впливу на процеси корозії сульфіту та бісульфіту натрію у присутності алкілімідазолінів. Визначено ефективність алкілімідазолінів у водному середовищі як інгібіторів-бактерецидів в анаеробних умовах.
Показано, що корозійна агресивність у водно-нафтових сумішах зростає зі зниженням рН середовища та підвищенням температури. Суттєвого зниження швидкості корозії досягнуто при використанні алкілімідазолінів. В окремих випадках досягнуто значень ступеню захисту сталі від корозії на рівні 80–90 % при дозах інгібітора до 50 мг/дм3. Використання імідазолінів у композиції із сульфітом натрію сприяє підвищенню ефективності захисту сталі від корозії. Алкілімідазоліни (С15-С20) забезпечили високий рівень захисту сталі від біокорозії в анаеробних умовах.
Посилання
Rana, A. (2019), “Advanced developments in shale inhibitors for oil production with low environmental footprints (Review)”, Fuel, 247, рр. 237–249.
Gomelya, N.D., Trus, I.N., Nosacheva, Y.V. (2014), “Water purification of sulfates by liming when adding reagents containing aluminum”, Journal of Water Chemistry and Technology, 36 (2). pp.70–74.
Gomelya, N., Trus, I., Shabliy, T. (2014), “Application of Auminium coagulants for the removal of sulphate from mine water”, Chemistry & Chemical Technology, 8 (2), pp.197–203.
Shuryberko, M., Gomelya, M., Gluchenko, N., Chuprova, K., Overchenko, T. (2018), “Development of new compositions for reducing the corrosive aggressiveness of oil-containing water”, Technology Audit and Production Reserves, 6/3 (44), pp. 25–30.
Wiener, M.S., Salas, B.V. (2018, “Corrosion in systems for storage and transportation of petroleum products and biofuels”, Corrosion Engineering, Science and Technology. The International Journal of Corrosion Processes and Corrosion Control, 53, pp. 80–81.
Groysman, A. (2014), “Corrosion in Systems for Storage and Transportation of Petroleum Products and Biofuels Identification”, Monitoring and Solutions, 297 p.
Sokolov, L.I. (2017), “Processing and utilization of oily waste”: monograph. 2nd ed. rev. and add. M: Infra-Engineering, 160 p. (In Russian).
Zlydnev, N.N., Eskin, A.A., Tkach, N.S. (2014), “Sources of oily water”, Technical sciences - from theory to practice: a collection of articles based on the materials of the XXXVI international scientific-practical conference. Novosibirsk, 7 (32). (In Russian).
Tsyhankova, L. E., Lebedev, P. V., Kovynev, S. H., Dubynskaia, E. V. (2012), “Bactericidal action of the corrosion inhibitor INKORGAZ-11TD against sulfate-reducing bacteria”, Bulletin of Russian Universities. Mathematics, 17 (4), pp. 1138–1142.
Gomelya, M. D., Trus, I.M., Radovenchyk, I.V. (2014), “Influence of stabilizing water treatment on weak acid cation exchange resin in acidic form on quality of mine water nanofiltration desalination”, Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5. pp. 100–105.
Du, J., Guo, J., Zhao, L., Chen, Y., Liu, C., Meng, X. (2018), “Corrosion inhibition of N80 steel simulated in an oil field acidification environment”, International Journal of Electrochemical Science, 13(6), pp. 5810–5823.
Sharma, Pankaj, Roy, Himadri. (2015), “Mill Scale Corrosion and Prevention in Carbon Steel Heat Exchange”, High Temperature Materials and Processes, 34 (6), P. 571–576.
Kuznetsov, Yu. N., Vagapov, R.K., Igoshin, R.V. (2010), “Possibilities of protection by corrosion inhibitors of equipment and pipelines in the oil and gas industry”, Corrosion "Territory NEFTEGAZ", 1, pp. 38–41. (In Russian).
Hamadi Latifa, Mansouri Salah, Oulmi Kafia, Kareche Abdelhak. (2018), “The use of amino asids as corrosion inhibitors for metals (Review)”, Egyptian Journal of Petroleum, 27, Issue 4. P. 1157–1165.
Zaky, M. T., Nessim, M.I., Deyab, M.A. (2019), “Synthesis of new ionic liquids based on dicationic imidazolium and their anticorrosion performances”, Journal of Molecular Liquids, 290, pp 210–220.
Tsyhankova, L. E., Chuhunov, D. O., Strelnykova, K. O., Kostiakova, A. A. (2015), “Inhibitory and bactericidal properties of some compositions of the AMDOR series”. Bulletin of Russian Universities. Mathematics. 20 (2), pp. 376–380.
Gomelya, N., Trus, І., Stepova, O., Kyryliuk, O., Hlushko, O. (2020), “Synthesis of high-effective steel corrosion inhibitors in water-oil mixtures”. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1/6 (103). Р. 6–11.
Kolesnykova, N. N., Lukanyna, Yu. K., Khvatov, A. V., Lykhachev, A. N., Popov, A. A., Zaykov, H. E., Abzaldynov, Kh. S. (2013), “Biological corrosion of metal structures and protection against it”, Bulletin of the Kazan Technological University, 16 (1). pp.170–174.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Анна Сергіївна Хоменко, Микола Дмитрович Гомеля, Тетяна Олександрівна Шаблій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).