Дослідження температурних полів скловарної печі

Автор(и)

  • Анатолій Іванович Жученко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Олексій Володимирович Ситніков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2022.260343

Ключові слова:

температурне поле, скловарна піч, скломаса, кладка, газовий простір

Анотація

Цінова політика паливно-енергетичного ринку постійно зростає. Актуальністю досліджень є коригування оптимізації витрат пального в скловарній печі  з отриманням максимального економічного ефекту виробництва.

Використовуючи розроблену математичну модель скловарної печі, проведено аналіз: температурних  режимів роботи печі, температурних полів скломаси та кладки. Температурний розподіл в перерізах скловарної печі виконується засобами імітаційного моделювання.

Об’єкт дослідження складається зі скломаси, газового простору, кладки та розділено на умовні перерізи (зони), відповідно встановленню засобів вимірювання температури. В поперечних перерізах основними є ті, що відповідають  положенню пальників. В перерізах по шарах скломаси початковою точку виміру виступає поверхня скломаси, а кінцевою дно печі. На повздовжніх перерізах наведено поведінку плавлення шматків шихти до стану однорідності - перехід скломаси з точки завантаження шихти до повного проплавлення. Динаміка зміни температури скломаси в глибині шару скломасу представляє собою криву розігріву, чим нижчій шар розглядаються –  тим температура нижча внаслідок віддаленості від пальників, але в межах одного шару температура збільшується чим ближчій переріз до точки кавельпункту. Скловарна піч відноситься до реверсивних – переключення пальників на ліві або праві групи. Відповідно переключення реверсу відбувається за заданим алгоритмом, який полягає у коригуванні часу роботи групи пальників в залежності від температури скломаси. Температурний розподіл в скломасі за показаннями температурного поля  на глибині 0,1 м від верхнього рівня скломаси нижче на 5-6% від даних технологічного регламенту. Для цього збільшено витрату пального на пальниках лівої групи, дало можливість оптимізувати витрату пального.  Дослідження температурного поля кладки склепіння дало можливість уникнення проблем з перегріванням та можливим обвалом кладки. Прогрівання кладки в допустимих межах від  температури 10000С по краях склепіння та 13800С в центральній зоні. В поперечних перерізах наведено канал завантаження шихти, який межує з газовим простором, тому шихта на вході до варильної зони печі отримує додатковий підігрів та зменшується витрата пального в першій зоні на розігрів шихти. Температурний розподіл в поверхневому шарі скломаси містить неоднорідність в першій зоні, для досягнення однорідності збільшується витрати пального на першій парі пальників, що оптимізує витрату по інших парах пальників та запобігає зайвої витрати газу. Перекриття двох третин відповідної площини при вильоту з пальника першого перерізу збільшений від необхідного на 5%. В другому перерізі внаслідок недогрівання виділеної площини збільшено значення витрати пального на 12%. Температурний розподіл найнижчій в зоні завантаження, найвищій – після третьої зони до п’ятої (в зоні кавельпункту). Якщо склад шихти змінено (дія некерованого збурення), а витрата газу по пальниках залишається без зміни, то неможливо досягти значення температурних полів відповідно до технологічного регламенту.

Науковою новизною є дослідження перерізів скломаси в різних площина, дало можливість провести аналіз температурних полів скломаси в точках де технологічно немає можливістю організувати вимірювання.

Біографії авторів

Анатолій Іванович Жученко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри технічних та програмних засобів автоматизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Олексій Володимирович Ситніков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Старший викладач кафедри технічних та програмних засобів автоматизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Жученко А.І., Ситніков О.В., Губар Б.П. Математична модель зовнішнього теплообміну скловарної печі// Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. №4(Том 33(72)). 2022. С. 87-90 (видання, включене до міжнародної наукометричної баз даних: Index Copernicus International)

Ящишин Й.М. Технологія скла у трьох частинах: Ч.І. Фізика і хімія скла: Підручник для вищих навчальних закладів. Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2001. 188 с.

Верещагин В.И., Петровская Т.С., Дитц А.А. Технология стекла: учебное пособие. Национальный исследовательский «Томский политехнический университет». Томск, 2010. 131 с.

A.Abbassi, Kh.Khoshmanesh Numerical simulation and experimental analysis of an industrial glass melting furnace // Applied Thermal Engineering. 2008. Vol. 28, Issue 5–6. Р. 450-459.

Жученко А. І., Цапар В.С. Дослідження температурних полів скловарної печі// Східно-Європейський журнал передових технологій, №2/8 (62), 2013. С. 49-52 (видання включене до міжнародних наукометричних баз даних: Index Copernicus, Bielefeld Academic Search Engine, РІНЦ, WorldCat).

Дзюзер В.Я. Исследование теплообмена в стекловаренной печи с учётом селективности излучающей и поглощающей среды// Расчёт и оптимизация теплотехнических и электрохимических объектов. Свердловск. 1981. С. 40.

Зубанов В.А., Чугунов Е.А., Юдин И.А. Механическое оборудование стекольных и ситалловых заводов «Машиностроение». Москва, 1975. 408 с.

H. Loch, D. Krause Mathematical simulation in glass technology Springer, 2002. 477р.

Югов А.М., Москаленко В.И., Ихно А.В., Юдкало Д.А. Определение температурных полей на контактирущих поверхностях внешнего контура агрегата стекловаренной печи// Технологія, організація, механізація та геодезичне забезпечення будівництва №6(80), Донецьк. 2009. С. 76-83.

Малышев С.Н. Исследование динамики температуры газового пространства ванной стекловарной печи// Автоматизация технологических процессов в производстве стекла. Сборник научных трудов. Москва. 1985. С. 46-54.

Савина И.М., Игнатов С.В. Результаты физического моделирования комбинированной пламенно-электрической печи// Исследования по интенсификации процессов промышленного стекловарения. Сборник научных трудов. Москва, 1986. – С. 66-71.

Винтовкин А.А., Ладыгичев М.Г. Горелочные устройства промышленных печей и топок// «Интермет Инжинирин», Москва, 1999. 560 с.

Ралко А.В., Крупа А.А. Тепловые процессы в технологии селикатов // «Вища школа»,Киев, 1986. С. 232.

Малышев С.Н. К вопросу управления тепловым режимом ванной стекловаренной печи// Автоматизация технологических процессов в производстве стекла. Сборник научных трудов. Москва, 1985. С. 57-61.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Жученко, А. І., & Ситніков, О. В. (2022). Дослідження температурних полів скловарної печі . Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 34–41. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2022.260343

Номер

Розділ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ