Дослідження ізоляційних властивостей глин Черкаського родовища для створення підстилаючих екранів сховищ РАВ на майданчику «Вектор»

Автор(и)

  • Борис Григорович Шабалін Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна
  • Олена Миколаївна Лавриненко Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Україна
  • Костянтин Костянтинович Ярошенко Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2021.235870

Ключові слова:

бентоніт, Черкаське родовище, ізоляційні властивості, цезій, стронцій, сорбція

Анотація

Бентонітові та палигорськітові глини найбільшого в Україні Черкаського родовища визнані найперспективнішим основним компонентом ізолюючих (підстилаючих) екранів сховищ РАВ на майданчику «Вектор». Розглянуто основні показники складу і властивостей природної бентонітової глини Черкаського родовища (Дашуківська ділянка, II шар) і його різновиду ПБА-20 – модифікованого содою лужноземельного бентоніту, які можуть убезпечити ізоляцію РАВ, захоронених у сховищах. Показано, що бентонітові глини Черкаського родовища мають високі гідроізолюючі і бар’єрні властивості, а також значну сорбційну активність по відношенню до ізотопів 90Sr і 137Cs, що є одним із головних параметрів безпеки захоронення РАВ. Встановлено, що, порівняно із природним, лужноземельний бентоніт ефективніше сорбує 90Sr і 137Cs. Водночас, на обох різновидах бентоніту 90Sr сорбується в більшій кількості у порівнянні із 137Cs. При збільшенні тривалості контакту природної та модифікованої бентонітової глини із водним розчином відбувається перерозподіл рухомої (обмінної) і нерухомої (необмінної) форм радіонуклідів, при цьому відсоток останньої, яка не бере участь у процесах міграції, збільшується.

Біографії авторів

Борис Григорович Шабалін, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»

Доктор геологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділом радіогеохімії Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»

Олена Миколаївна Лавриненко, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України

Доктор хімічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України

Костянтин Костянтинович Ярошенко, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»

Кандидат технічних наук, науковий співробітник відділу радіогеохімії Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України»

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-28

Як цитувати

Шабалін, Б. Г., Лавриненко, О. М., & Ярошенко, К. К. (2021). Дослідження ізоляційних властивостей глин Черкаського родовища для створення підстилаючих екранів сховищ РАВ на майданчику «Вектор». Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 71–81. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2021.235870

Номер

№ 2 (2021)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).