Параметри сітки полотняного плетіння для насадки регенеративного теплообмінника
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2021.235851Ключові слова:
регенеративний теплообмінник, нестаціонарний теплообмін, коефіцієнт тепловіддачіАнотація
Проектування теплообмінних апаратів регенераторного типу для теплообміну між газами ускладнений низьким коефіцієнтом тепловіддачі та значними витратами на подолання гідравлічного опору насадки. Перший недолік збільшує розміри апарату і, відповідно капітальні витрати, другий збільшує експлуатаційні. Для обґрунтованого вибору гідродинамічного режиму у регенераторі тепла газів з сітчастою дротовою насадкою проведено серію симуляційних експериментів з різними режимами руху теплоносія, результати узагальнено в вигляді кореляційних залежностей для визначення коефіцієнту тепловіддачі та гідравлічного опору.
##submission.downloads##
Опубліковано
2021-06-28
Як цитувати
Двойнос, Я. Г., & Євзютін, П. Ю. (2021). Параметри сітки полотняного плетіння для насадки регенеративного теплообмінника. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (2), 9–15. https://doi.org/10.20535/2617-9741.2.2021.235851
Номер
Розділ
ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).