Застосування магнетиту для прискорення процесу окислення заліза

Автор(и)

  • Микола Дмитрович Гомеля Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Марія Миколаївна Твердохліб Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Валерія Олегівна Мігранова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.4.2020.219785

Ключові слова:

іони заліза, магнетит, сорбент, каталізатор, знезалізнення

Анотація

У даній роботі було досліджено процес знезалізнення води з використанням магнетиту в якості каталізатора для пришвидшення окислення іонів заліза у водному середовищі. Показано, що ефективність вилучення іонів заліза залежить від концентрації розчину, дози сорбенту та часу контакту. У всіх випадках використання магнетиту прискорювало процесс вилучення заліза більше, як на порядок в порівнянні з аналогічно провединими дослідами окислення заліа без додавання каталізатора. При цьому в разі значень рН середовища більших 6, використання магнетиту, як каталізатора сприяє глибокому очищенню води від іонів заліза.

 

Біографії авторів

Микола Дмитрович Гомеля, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Марія Миколаївна Твердохліб, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, асистент кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Валерія Олегівна Мігранова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Магістрант кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Посилання

Khatri N., Tyagi S., Rawtani D. Recent strategies for the removal of iron from water: A review // Journal of Water Process Engineering. 2017. 19. Р. 291–304.

Геніш О. В. Перспективні методи очистки води від сполук заліза для котеджних будинків // Студентський вісник НУВГП. 2015. Вип.1(3). С. 7–11.

Орлов В. О. Знезалізнення підземних вод спрощеною аерацією та фільтруванням // Видавничий центр НУВГП, 2008. 158 с.

Chaturvedi S., Dave P. N. Removal of iron for safe drinking water // Desalination. 2012. 303. Р. 1–11.

Москвичева А. В., Трегубов А. Ю., Сахарова А. А., Москвичева Е. В., Пухов М. В. Сорбционная очистка воды подземных источников // Вестник Волгоградского государственного архитектурно-строительного университета. Серия: Строительство и архитектура. 2018. Вып. 51(70). С.160-169

Doggaz A., Attour A., Le Page Mostefa M., Tlili M., Lapicque F. Iron removal from waters by electrocoagulation: Investigations of the various physicochemical phenomena involved // Separation and Purification Technology. 2018. 203. Р. 217–225.

Гончарук В.В., Кавицкая А.А., Скильская М.Д. Нанофильтрация в питьевом водоснабжении // Химия и технология воды. 2011. Т. 33. № 1.С. 63–94.

Чарний Д. В. Дослідження ефективності застосування різних окислювачів у процесі знезалізнення підземних вод з підвищеним вмістом кремнієвих сполук // Вісник НУВГП: Технічні науки. 2012. 2 (58). С. 42–48.

Giraldo L., Erto A., Moreno-Piraján J. C. Magnetite nanoparticles for removal of heavy metals from aqueous solutions: synthesis and characterization // Adsorption. 2013. 19(2-4). Р. 465–474.

Rashid H., Mansoor M. A., Haider B., Nasir R., Abd Hamid S. B., Abdulrahman A. Synthesis and characterization of magnetite nano particles with high selectivity using in-situ precipitation method // Separation Science and Technology. 2020. 55(6). Р. 1207-1215.

Ларин Г.Г., Викторова А.В., Мурадова А.Г., Юртов Е.В. Получение наночастиц Fe3O4 методом старения осадка Fe(OH)2 // Успехи в химии и химической технологии. 2013. 27(6). С.104–107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-24

Як цитувати

Гомеля, М. Д., Твердохліб, М. М., & Мігранова, В. О. (2020). Застосування магнетиту для прискорення процесу окислення заліза. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (4), 57–65. https://doi.org/10.20535/2617-9741.4.2020.219785

Номер

№ 4 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).