Механізм сорбційно-каталітичного очищення води від іонів марганцю

Автор(и)

  • Микола Дмитрович Гомеля Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Марія Миколаївна Твердохліб Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Іванна Петрівна Возна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2020.217906

Ключові слова:

іони марганцю, магнетит, сорбент, катіоніт, каталізатор, оксид марганцю

Анотація

В роботі представлені результати по вивченню процесів очищення води від іонів Mn2+ при використанні іонного обміну та каталітичного окислення. Показано, що сильнокислотні катіоніти добре сорбують іони марганцю в кислій та сольовій (Na+) формі, задовільно сорбують марганець в Ca2+ формі. При використанні катіоніту модифікованого магнетитом видалення іонів Mn2+ із водних розчинів відбувається як за рахунок іонного обміну, незалежно від форми іоніту, так і за рахунок окислення на каталізаторі (магнетиті) в присутності розчиненого в воді кисню.

Біографії авторів

Микола Дмитрович Гомеля, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Марія Миколаївна Твердохліб, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, асистент кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Іванна Петрівна Возна

Магістрант кафедри екології та технології рослинних полімерів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Посилання

Стан питної води в Україні // Український науковий портал: веб-сайт. URL: http://labprice.ua/statti/stan-pitnoyi-vodi-v-ukrayini/

Гомеля Н.Д., Грабитченко В.Н., Трохименко А.Г. Ионообменная очистка воды от нитратов в присутствии хлоридов и сульфатов // Энерготехнологии и ресурсосбережение. 2016. №1. C. 57-65.

Яворський В.Т., Савчук Л.В., Рубай О.І. Перспективні напрямки очищення свердловинних вод від сполук феруму // Вісник Національного університету Львівська політехніка. 2011. № 700. С. 50 – 54.

Carolina C.F., Kumara P.S., Saravanana A., Joshibaa G.J., Naushad Mu. Efficient techniques for the removal of toxic heavy metals from aquatic environment // Journal of Environmental Chemical Engineering. 2017. Vol. 5. P. 2782-2799.

Marsidi N., Abu Hasan H., & Sheikh Abdullah S. R. A review of biological aerated filters for iron and manganese ions removal in water treatment // Journal of Water Process Engineering. 2018. Vol. 23. P. 1-12.

Назаров В.Д., Назаров М.В., Разумов В.Ю., Дрёмина М.А., Осипова А.А. Очистка природных вод от железа и марганца // Градостроительство и архитектура. 2017. Т. 7. №4(29). С. 54-59.

Aziz H.A., Smith P.G. Removal of manganese from water using crushed dolomite filtration technique // Wat. Res. 1996. Vol.30. № 2. P. 489 – 492.

Aziz H.A., Yusoff M.S., Adlan M.N. Physico-chemical removal of iron from semi-aerobic landfill leachate by limestone filter // Waste Management. 2004. Vol. 24. P. 353 – 358.

Калюкова Е.Н., Иванская Н.Н. Деманганация водных растворов природным сорбентом // Вестник Башкирского университета. 2009. Том 14, № 4. C. 1340 – 1342.

Masoudinejad M., Khashij M. Absorption isotherm study of Mn2+ on MnO2 and feo-coated zeolite from aqueous solution // International Journal of Advanced Science and Technology. 2014. Vol. 72. Р. 63 – 72.

Спосіб одержання завантаження для очищення води від сполук марганцю: пат. 93087 Україна: МПК B01J 20/02, CO2F 1/64. № а 2013 12946; заявл. 07.11.2013; опубл. 25.09.2014, Бюл. № 14.

Твердохліб М.М., Гомеля М.Д. Сорбційно – каталітичне очищення води від сполук марганцю // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія Технічні науки. 2019. Том 30(69). № 3. С. 42 – 46.

Xie L. et al. Application of functionalized magnetic nanoparticles // Anal. Bioanal. Chem. 2014. № 406. Р. 377-399.

Твердохліб М.М., Гомеля М.Д. Дослідження ефективності знезалізнення води в присутності магнетиту та модифікованої магнетитом смоли // Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки: Науково-технічний збірник. К. : КНУБА. 2017. Вип. 28. С. 324-332.

Гомеля М.Д., Трохименко Г.Г., Твердохліб М.М. Знезалізнення природних вод в присутності іонів жорсткості // Екологічна безпека та природокористування: Зб. наук. праць. 2015. № 4(20). С.57 – 62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-27

Як цитувати

Гомеля, М. Д., Твердохліб, М. М., & Возна, І. П. (2020). Механізм сорбційно-каталітичного очищення води від іонів марганцю. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (3), 58–65. https://doi.org/10.20535/2617-9741.3.2020.217906

Номер

№ 3 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ ТА РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).