Моделювання усадки полімерного виробу в процесі лиття під тиском
DOI:
https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2019.171203Ключові слова:
моделювання, лиття, деформація, усадкаАнотація
Проведено числове моделювання процесу лиття під тиском. Розглянуто лиття тонкостінного виробу типу «кришка» із поліетилену низької густини. Показано результати моделювання, що дозволили виявити залежність деформації, середньої усадки, часу перебування у формі та часу заповнення від температури форми. Виявлено, що зі збільшенням температури форми зменшується деформація виробу, необхідний тиск лиття та час заповнення форми, проте збільшується середня усадка та час перебування у формі.
Посилання
Лиття під тиском: https://uk.wikipedia.org/wiki/Лиття_пластмас_під_тиском.
Бихлер М. Детали из пластмасс: отливать без дефектов: Учеб. пособие. – Хютиг ГмбХ, 1999. – 464 с.
Shrinkage of plastic products https://knowledge.autodesk.com/support/moldflow-insight/learn-explore/caas/CloudHelp
Method for predicting residual stress shrinkage https://knowledge.autodesk.com/support/moldflow-insight/learn-explore/caas/CloudHelp
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).