ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МАСТИЛА В ПЕРІОДИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Автор(и)

  • Людмила Демьянівна Ярощук Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • О. О. КОМЕНДАНТ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2017.119515

Ключові слова:

мастило, контактор, періодичне виробництво, циклограма, імітаційна модель, MatLab Simulink.

Анотація

Виконано аналіз процесів виробництва мастил на мильних загусниках з використанням контактора як сукупності об’єктів моделювання. Визначено основні особливості цього виробництва як системи з періодичним типом функціонування. Наведено циклограми роботи основних апаратів системи. Запропоновано принципи розробки структури імітаційної моделі для відтворення послідовності операцій згідно до виду циклограми. Наведена загальна структура імітаційної у виді взаємопов’язаних підсистем. Наведено склад і описано роботу підсистеми, яка відповідає процесам, пов’язаним з роботою контактора. Сформульовано задачі дослідження імітаційної моделі. Наведено схеми імітаційної моделі, створені у середовищі MatLab+Simulink.

Біографії авторів

Людмила Демьянівна Ярощук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

доцент, кандидат технічних наук, доцент, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

О. О. КОМЕНДАНТ, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

студент

Посилання

Маслов Р. Пластичные смазки: Производство смазок [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.expert-oil.com/articles/proizvodstvo__smazok.html

Гордеев Л. С. Математическое моделирование химико-технологических систем ч.3. Математическое моделирование химико-технологических систем периодического действия: Текст лекций / Л. С. Горде-ев, Е. С. Кадосова, В. В. Макаров, Ю. В. Сбоева; РХТУ им. Д.

И. Менделеева. – М., 1999. – 68 с.

Клименко О. М. Математичне моделювання періодичних процесів в автоклавах з протитиском / О.М. Клименко, В. Г. Трегуб // Журнал «Наукові праці НУХТ» Том 20 № 6. – К. : НУХТ, 2014. 247 с.

Ярощук Л. Д. Имитационное моделирование процессов каталитического крекинга [Текст] / Л. Д. Яро-щук, Ю. Г. Бондаренко, С. Н. Гончаренко // Прикаспийский журнал: управление и высокие технологии. – Астрахань. – № 1 (25), 2014. – с. 46–57.

Комендант О. О. Моделювання роботи виробництва мастил з контактором на базі MATHLAB SIMULINK [Текст] / О. О. Комендант, Л. Д. Ярощук // Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології: Тези доповідей Восьмої науково-практичної конференції студентів; Київ, НТУУ “КПІ”, 3–4 грудня 2014 р. – К. : НТУУ “КПІ”, 2014. – 70 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-15

Як цитувати

Ярощук, Л. Д., & КОМЕНДАНТ, О. О. (2017). ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МАСТИЛА В ПЕРІОДИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 141–146. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2017.119515

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).