ОДЕРЖАННЯ Й ВЛАСТИВОСТІ СОРБЕНТІВ ІЗ РОСЛИННИХ ВІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2017.119484Ключові слова:
лігноцелюлоза, окисно-органосольвентне модифікування, сорбенти, органічний барвник.Анотація
Досліджено процес одержання лігноцелюлозних сорбентів зі шкаралупи кісточок абрикосу методом окисно-органосольвентного модифікування. Вивчено вплив концентрації пероксиду водню та тривалості процесу на вихід та структурно-сорбційні властивості одержаних матеріалів. Встановлено, що використання пероксиду водню в процесі модифікування шкаралупи кісточок абрикосу дозволяє зменшити вміст лігніну у кінцевих лігноцелюлозних продуктах. Досліджено закономірності вилучення осно́вних і кислотних барвників з водних розчинів одержаними сорбентами.Посилання
Bras I. Application of pine bark as a sorbent for organic pollutants in effluents / I. Bras, A. Alves, L. T. Lemos, M. F. R. Pereira // Management of Environmental Quality An International Journal. – 2004. – № 15. – С. 491–501.
Осокин В. М. Исследование по получению новых сорбентов из растительного сырья для очистки воды / В. М. Осокин, В. А. Сомин // Ползуновский вестник. – 2013. – № 1. – С. 280–282.
Memon S. Q. Sawdust: a green and economical sorbent for thallium removal/ S. Q. Memon, N. Memon, A. R. Solangi, J. Memon// Chemical Engineering Journal. – 2008. – № 140. – С. 235–240.
Никифорова Т. Е.Сорбционные свойства и природа взаимодействия целлюлозосодержащих полимеров с ионами металлов / Т. Е. Никифорова, Н. А. Багровская, В. А. Козлов, С. А. Лилин // Химия раститель-ного сырья. – 2009. – № 1. – С. 5–14.
Гарынцева Н. В. Свойства энтеросорбентов, полученных из уксуснокислотных лигнинов древесины пихты, осины и березы / Н. В. Гарынцева, И. Г. Судакова, Б. Н. Кузнецова // Журнал Сибирского феде-рального университета. – 2011. – № 2 (4). – С. 121–126.
Adegoke K. A. Dye sequestration using agriculturalwastes as adsorbents / K. A. Adegoke, O. S. Dello // Water Resources and Industry. – 2015. – № 12. – С. 8–24.
Ніколайчук А. А. Синтез та властивості біосорбентів на основі целюлози та лігніну з рослинної сировини / А. А. Ніколайчук, М. Т. Картель, Л. А. Купчик, В. О. Денисович // Наукові записки НаУКМА. Хімічні науки і технології. – 2005. –№. 42.– С. 28–31.
Barbash V. Peracetic acid pulp from annual plants/ V. Barbash, V. Poyda, I. Deykun // Cellulose chemistry and Technology. – 2011. –№. 4.– С. 613–618.
Николайчук А. А. Синтез и свойства биосорбентов, полученных на основе целлюлозно-лигнинового ра-стительного сырья – отходов агропромышленного комплекса / А. А. Николайчук, Л. А. Купчик, Н. Т. Картель, В. О. Денисович // Сорбционные и хроматографические процессы. – 2007. – Т.7, Вып. 3. – С. 489–498.
Смолин А. С. Исследование дзета-потенциала и катионной потребности волокнистых полуфабрикатов/ А. С. Смолин, Р. О. Шабиев, П. Яккола // Химия растительного сырья –2009. – № 1. – С. 177–184.
Мельников Б. Н., Виноградова Г. И. Применение красителей / Б. Н. Мельников, Г. И. Виноградова. – М. : Химия, 1986. – 240 с.
Кельцев Н. В. Основы адсорбционной техники / Н. В. Кельцев. – М. : Химия, 1976. – 511 с
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).