СУШІННЯ ТОНКОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК ОКСИДУ ТИТАНУ

Автор(и)

  • Віктор Миколайович Марчевський Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Ярослав Віталійович Гробовенко аспірант Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сі-корського», Україна
  • Дмитро Сергійович Візерський Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сі-корського»,

DOI:

https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2017.119437

Ключові слова:

тонкодисперсний, частинка, сушіння, модель, фізична модель, процес, порошок, діоксид титану

Анотація

Авторами запропоновано фізичну модель та математичне описання процесу сушіння тонкодисперсних частинок діоксиду титану TiO2 в потоці теплоносія. Отримано рішення математичного описання у вигляді залежностей вологовмісту і температури частинок TiO2 та теплоносія від часу сушіння і основних параметрів процесу, що необхідно для подальших експериментальних досліджень і проектування промислового сушильного обладнання

Біографії авторів

Віктор Миколайович Марчевський, Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського»

кандидат технічних наук, професор, профессор кафедри машин і апаратів хімічних та нафтопереробних виробництв Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського»

Ярослав Віталійович Гробовенко, аспірант Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сі-корського»

аспірант Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сі-корського»

Дмитро Сергійович Візерський, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сі-корського»

магістрант

Посилання

Марчевський В. М. Процес сушіння діоксиду титану / В. М. Марчевський, Я. В. Гробовенко // Міжнаро-дний науковий журнал. – 2016. – № 5. – С. 22–25.

Малахов М. М. Математична модель сушіння дисперсних продуктів в активному гідродинамічному ша-рі / М. М. Малахов, С. В. Дяченко, Е. Г. Папуш, О. А. Клименчук // Вісті вищих навчальних закладів. Харчова технологія. – 2005. – № 2–3. – С. 97–102.

Иванов И. Г. Сушка мелкодисперсных материалов в кипящем слое / И. Г. Иванов // М.: Энергия, 2012. – 126 с.

Алексанян И. Ю. Моделирование процесса сушки дисперсного материала в кипящем слое / И. Ю. Алек-санян, Л. М. Титова, А. Х. Нугманов // Техника и технология пищевых производств. – 2014. – № 3 (34). – С. 96–100.

Дмитриев В. М. Конвективная сушка полидисперсных материалов в аппаратах закрученного взвешен-ного слоя / В. М. Дмитриев, Е. А. Сергеева // Вестник Тамбовского государственного технического уни-верситета. – 2013. – № 3. – С. 602–606.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-05-14

Як цитувати

Марчевський, В. М., Гробовенко, Я. В., & Візерський, Д. С. (2017). СУШІННЯ ТОНКОДИСПЕРСНИХ ЧАСТИНОК ОКСИДУ ТИТАНУ. Вісник НТУУ “КПІ імені Ігоря Сікорського”. Серія: Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, (1), 24–27. https://doi.org/10.20535/2306-1626.1.2017.119437

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

ХІМІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).